Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Перлинна історія. Частина друга

Як і обіцяли раніше, публікуємо продовження розповіді Оксани Леонідівни Грабовської про перли.

Головне прохання: авторці важливо почути запитання читачів. Про перли можна розповісти дуже багато, але насамперед хочеться розкрити найбільш інтригуючі теми. улыбка

«Мої міркування про перли принесли несподівані для мене результати. Одна дівчина мені сказала: «Звичайно, добре Вам міркувати про натуральні перли, які ми навряд чи колись купимо». Я злегка здивувалася і відповіла: «Але ж є різні перли, і часто ціна на них досить демократична. Присутність на нитці золотого замка не робить перли кращими, як і його відсутність – гіршою. У багатьох країнах перли традиційно прийнято поєднувати зі сріблом (або з білим золотом, для любителів «подорожче»).

Як виявилося, я неправильно зрозуміла дівчину. Оскільки її відповідь засмутила мене, я вирішила написати саме таке продовження любовного листа до перлів. А відповіла дівчина ось що: «Але ж це штучні (ну добре, штучно вирощені), перли. До того ж ще й річкові. Вони не справжні, не натуральні».

Хочу розповісти про найпоширеніший вид перлів: культивовані прісноводні перли. Так, практично всі перли, з якими ви стикаєтеся, це прісноводні культивовані перли.

Мені дуже пощастило в житті, я провела дитинство на Далекому Сході, регіоні, де природа так приязна до людини, що відкриває для неї свої таємниці і щедро ділиться своїм багатством. Так от, недалеко від військового містечка, в якому я жила, протікали мілководні, але дуже цікаві річечки. Ними на нерест йшла кета (риба з родини лососевих), це вражаюче видовище, яке не забудеш. Цими річечками підрослі вугри пливли в далекі океанічні далі. І в них же можна було знайти устрицю, в черепашці якої були безформні, майже завжди невеликі, розміром із пшеничне зернятко, перлинки – справжній скарб. А якщо додати, що видобуто цей скарб було власними руками, то цінність його ще більша. Безумовно, ті перли і в порівняння не йшли з культивованими, а розповіла я цю історію, щоб було зрозуміло, що «не морем єдиним».

Видобуток природних прісноводних перлів у промислових масштабах уже давно не ведуть – практично не залишилося місць, де вони можуть розвиватися, та й якість таких перлів далека від ювелірної. Технології культивування перлів розвиваються. Південно-Східна Азія (Китай, Таїланд) досягли космічних висот у вирощуванні перлів на фермах.

Нині видобуток перлів уже не вбиває устрицю, людина зрозуміла, що простіше якомога довше зберегти життя молюску, аніж вирощувати дедалі нових і нових перлівниць до «перлинородного віку». Якщо дозволите, я не буду описувати пристрій перлинних ферм (в інтернеті є багато відео на цю тему. Подивіться – вражає).

Так от, на фермах, перли вирощують СПРАВЖНІМИ ПЕРЛІВНИЦЯМИ В ПРИРОДНИХ УМОВАХ. Культивування полягає в спеціальному формуванні гірлянд (щоб розмістити максимальну кількість молюсків на мінімальній площі), у регулярному й достатньому годуванні устриць для якнайшвидшого та рівномірнішого наростання шарів перламутру (до речі, від корму залежить колір одержуваних перлів, але про це іншим разом, якщо вам буде це цікаво). Є різні види культивування перлів: поміщення в устрицю намистинки (ядерні перли), шматочка мантії або укол хімічним подразником (без'ядерні перли). Так ось, прісноводні перли найчастіше без'ядерні, тобто вся перлина складається з перламутру – натуральніше вже нікуди! 

І ще одне маленьке зауваження: вважається, що прісноводні перли часто мають нерівномірний колір і їхні відтінки переходять з одного в інший. Але, на мій погляд, це їхня величезна перевага! Такої гри перламутру, як у якісних річкових перлах, я не бачила ні в яких морських! У морських перлів свої переваги».

Продовження буде вже незабаром у вигляді відповідей на ваші запитання. 

422aedbd17f2a2cc485d4111cc8d3c69.jpg

ekos
Вс, 07/02/2016 - 21:58

Оксана Леонидовна, спасибо за увлекательный рассказ и за теплые воспоминания, навеянные им. Оба мои дедушки были кадровыми военными, служили на Дальнем Востоке в Никольске (Уссурийске) и Бикине. Много историй я слышала о неповторимой красоте этого края, о легендарных личностях. А вопрос вот какой. Хочется узнать как получаются разные оттенки жемчуга, как добиваются такой почти идеальной , округлой формы жемчужинок. Есть ли секреты, как носить жемчуг. Фото волшебное)) , когда же появится это розовое очарование?
natalyaavto
Вс, 07/02/2016 - 23:30

Жемчуг -чудо природы, но речной, культивированный, который массово продается на базарных раскладках-имеет печальный , "пыльный" , дешевый вид. Поэтому я предпочитала "жемчужную" бижутерию, крупные вязки бус, которые оживляли повседневный образ. Интересно было бы увидеть,что могут создать творцы Оринго из жемчуга.
Тала
Пнд, 08/02/2016 - 00:15

Спасибо за очередную статью! У меня вопрос практический - на что стоит обращать внимание неискушенному любителю жемчуга при его покупке? Так ли важны эти буквы ААА, АА и т.д. в графе "качество"?
АЮ
Пнд, 08/02/2016 - 00:57

Потрясающий рассказ!!! Спасибо, Оксана Леонидовна! Очень надеюсь на продолжение!!! Как и на то, что в нашем любимом магазине появятся жемчужные бусы различных категорий!:)
АЮ
Пнд, 08/02/2016 - 01:00

У меня есть колечко с очень маленькими жемчужинками http://photo.oringo.com.ua/image/dSm , оно приехало из Италии. К сожалению, в Украине не видела таких мелких натуральных вставок - одни имитации из пластмассы с лаком(( мечтаю собрать гарнитур из таких крошек:)
АЮ
Пнд, 08/02/2016 - 01:03

Розовый жемчуг, некрупный, но очень блестящий есть у мамы. Продавец буквально упросила меня купить ниточку. На смуглой коже очень красиво смотрится! А я ношу стеклянную имитацию (тоже некрупные бусины, но длинная нить, вывязываю всякие узоры)) и мечтаю о чёрном жемчуге достойного качества по приемлемой цене.
RURORU721
Пнд, 08/02/2016 - 01:19

Оффтоп. Так как школьные годы также провел на ДВ, то внесу небольшую коррективу : в реках Дальнего Востока, Вы могли встретить не угря, а семидыра или ... миногу. Вот.
viksi
Пнд, 08/02/2016 - 02:30

Довелось побывать в Андорре .Магазины буквально забиты жемчужными бусами по цене от 300 и до 2000 евро.Но местные жители утверждают,что даже высокая цена не есть гарантия качества и так скажем настоящести. Вопрос специалисту: почему в этой горной стране такое изобилие жемчуга? Как убедиться ,что покупаешь стоящую вещь ,а не деньги на *ветер*? Должны ли предоставляться какие-то сертификаты о происхождении и если да то что должно быть там написано? Какая адекватная цена натурального некультивированного жемчуга?И какая продолжительность жизни жемчужин в изделии? интересует в том смысле : реально ли купить такую вещь ,чтоб можно было сделать ее семейной ,передаваемой по поколениям от бабушки к внучке и дальше?
Оксана Грабовская
Пнд, 08/02/2016 - 12:50

RURORU721 , Вы заставили меня поднять литературу по рыбам Дальнего востока. Поскольку рыбаки эту рыбу называли угорь! Выглядела она не как указанные Вами семидыр -минога. Скорее это были молодые змееголовы. Как выяснилось, местные эту рыбу называют угорь. http://www.amurobl.ru/wps/portal/Main/amurobl/geography/animal Возможно, только возможно, это мог быть и японский речной угорь. Слишком много времени прошло. А вообще спасибо, порылась по сайтам, посмотрела фото, вспомнила детство. Как-то так тепло стало.
Оксана Грабовская
Пнд, 08/02/2016 - 12:54

В следующих рассказах, постараюсь подробно остановиться на том откуда у жемчуга такие цвета, что такое ядерный жемчуг (это те "бусины" покрытые перламутром) и какие формы жемчуга как получаются.