Чи знаєте ви, що в Україні є найдовший житловий будинок в світі у вигляді бджолиних стільників? А будинок-корабель? Можливо, чули про унікальну перлинну волошку та ареал її зростання, чи пам'ятаєте, де на наших землях мешкає червонокнижний чорний лелека?

Якщо ви впевнено відповіли на усі запитання в анонсі, вітаю – і трішечки вами захоплююся. Усім нам не вистачає мудрості Сократу, тож зізнаватися у власній недоосвіченості завжди неприємно. Але скажу чесно: два роки тому, до того як в Орінго розпочали працювати над колекцією «Чарівні міста України», особисто я знала про історію наших українських міст суттєво менше – тож окрім безумовної краси вона мала ще й неабиякий просвітницький вплив.

Ця колекція почала народжуватися з улюбленої усіма харків’янами (і не тільки) каблучки «Харків. Держпром». Одеса, Київ, Суми, Херсон – географія все розширювалася, і у 2022-2024 роках в Орінго встигли відкрити срібні телепорти в усі обласні центри України.

Результат праці ювелірів, що стали ще й істориками та популятизаторами нашої героїчної історії 

Можливо, зі сторони це не так помітно, але за кожною каблучкою стояла справді титанічна робота. Адже не вийшло би просто відкрити гугл-карти й навмання обрати споруду для створення прикраси: вона повинна була відповідати цілій низці критеріїв кільцегінічністі. Бути відтворюваною на колі каблучки, не нести в своїй історії відверто негативного заряду, розповідати щось особливе про місто й передавати його неповторність. А орінгівські високі стандарти вимагали додавати щось цікавеньке це й на шинку, після чого екскурси в історію розпочиналися по-новій.

Думаю, ви вже зрозуміли, чому особисто я зі щирим захопленням зустрічала кожну нову прикрасу у колекції, й кожного разу, дізнавшись про вибір споруди для каблучки, розривалася між думками «Ну це ж лежало на поверхні, як я не здогадалася!» й «Це ж геніально, але як до цього взагалі можна було додуматися?!».

А потім були прем’єри… Важлива особливість Орінго: не тільки побачити й передати у сріблі, а ще й окреслити додаткове коло словами, розповідаючи про історію, характер й сутність прикраси. Та і як інакше, коли створюються справжні срібні талісмани, що нагадуватимуть людям про їх улюблені міста, даруватимуть можливість доторкнутися до малої батьківщини навіть за тисячі кілометрів від неї? Коли важлива не тільки прикраса, а й ідея, треба багато й за можливості зрозуміло про неї говорити.

І контент-команда Орінго докладала до цієї розповіді усі зусилля – не менш, ніж наші майстри вклали в те, щоб кожна каблучка була ідеально-зручною й крапельку казковою. Кожна з прем’єр готувалася заздалегідь, обговорювалася, продумувалася й підштовхувала вивчати щось нове. Ми дізнавалися про меценатів, на яких трималися цілі регіони, про захоплених своєю справою вчених, про українських майстрів, якими важко не пишатися; дивувалися старовинним легендам й раділи тому, як органічно хай непросте, але таке красиве минуле виростає в не менш захоплюючу сучасність. Іноді матеріалу знаходилося навіть забагато: наприклад, прем’єру мого улюбленого Запоріжжя довелося переписувати, бо в першому варіанті вона більш нагадувала главу з підручника історії… й не одну, а глави так три-чотири поспіль. А прем’єру «Крим. Бахчисарай» взагалі вирішили розділити на три окремі статті: окремо розповідали про Бахчисарай, Фонтан сліз та тамгу.

Мабуть, ви вже здогадалися, що, як ми не прагнули до лаконічності, у результаті сумісними зусиллями написали цілий роман.  Захопливий, пригодницько-ювелірний роман з 25 розділів. І настав час, коли в цьому океані інформації стала потрібна певна навігація. Справа в тому, що срібні мініатюри міст зачаровують не тільки поціновувачів прикрас: з появою цієї колекції в Орінго почастішали пропозиції поспілкуватися з журналістами або десь надрукуватися. Відповідно, про колекцію треба було якось стисло й зрозуміло розповісти. Так народилася ідея створити окремий розділ у Довіднику.

Лишимо за надійною завісою процес праці над цим розділом. Згадаю тільки що для цього довелося ще раз переглянути увесь масив відомостей про кожну з 25 кільцегінічних споруд, виокремити основне на кшталт імені архітектора, року побудови та сучасного стану будівлі, уважно перевірити на достовірність й зібрати таким чином, щоб це було зручно й цікаво читати (і десь всередині цього процесу ми щиро пожалкували, що ні в кого в Орінго немає наукового ступеню з історії, принаймні поки що ). Паралельно з цим Тала чаклувала над ностальгічно-атмосферними листівками, на яких зображена сама прикраса і фотографія з відповідним краєвидом, будівлею або її елементами, інтер’єром тощо. Як ви здогадуєтеся, ретро-фото для цих листівок також потрібно було довго розшукувати та творчо інтерпретувати. Та вся ця чимала праця була навіть у радість, а головне – врешті-решт ми отримали бажаний результат, й запрошуємо вас ним насолодитися.

Увага: малюємо карту зі скарбами! Потрібно пройти у Довідник Орінго, обрати розділ «Як створюються прикраси» і обрати підрозділ «Про колекцію "Чарівні міста України"». Тут й прихована наша власна маленька Вікіпедія: ви зможете подорожувати по посиланням, дізнаватися нові факти про рідні міста й милуватися їхнім увіковіченням у сріблі.

Пригадайте, в кого в дитинстві був ляльковий будиночок, що заворожував своєю справжністю? Маємо справу зі схожим дивом: є колекція, а в колекції двадцять п'ять каблучок, а на кожній каблучці своя споруда, з усіма до найменших деталей відтвореними віконечками, колонами, маскаронами й іншими архітектурними оздобами, а за кожною спорудою – своя історія, що разом складається у мозаїку любові до України... і все це вигадано й створено у прифронтовому Харкові!

Суми та цукрова династія Харитоненків, таємнича скарбниця старожитностей Ільїна у Кропивницькому, привиди у Черкасах та підземелля Тернополю… Обирайте, куди хочете відправитися – срібні телепорти, збудовані дбайливими майстерними руками, вже чекають на вас.

Ольга Орінго