Робоча субота з 8 ранку, і досі ще розгрібаю плани на тиждень, які не встигла реалізувати.
До відкриття виставки залишається 61 день... 
Ніби й солідний термін, але це взагалі нічого для 500+ експонатів на три зали. Фізично в сейфі наразі є трохи більше половини, усе інше рухається. І рухається не тільки на виробництві, а й країною: від вас їдуть посилки.
Дві посилки сьогодні для мене виявилися з сюрпризами.
Щиро дякую Марині Павлівні за англійський настрій з нотами Bibliotheque de Parfum
(словничок просто супер, не лише для знань, а й для гадань — відкрився на слові perfectionist
).
А яка мила й рішуча лялька-мотанка прибула з Запоріжжя від Тетяни Вікторовни! Дякую, друзі! Такі міттєві радощі наразі просто безцінні.

Окрім виробничих моментів та створення кульмінації виставки (поки що це для мене найбільший виклик, бо дуже велика ідея складного арт-об'єкту, дуже висока вітрина №29, а от срібла й часу замало... Але сподіваюсь, що ми з Павлом впораємося з цим викликом. Попереду ще мінімум сім субот.

Спілкувалися з дизайнером сьогодні щодо того, як показати у перших вітринах виробництво. Виявилося, що навіть частину процесу показати наочно досить складно, а щоб весь - так точно не вийде. Знову роздивлялася книжку зі старовинним обладнанням. Цікава штука - просто розкласти, але чи зрозуміють нас ті, хто не в темі?

До речі, ось так наразі виглядає зал 4А, де має бути розповідь про виробництво. Погляньте, які цікаві лінії стелі.

Стеля така не просто так, це справжня пам'ятка архітектури. Про будівлю на вулиці Лаврській, де наразі Скарбниця НМІУ обов'язково ще буде розповідь (за тиждень збираюся у відрядження і точно буде багато історій), а поки що можна поглянути, який гарний
Ковнірівський корпус.
І знову в нас грім разом з тривогою, нова літня розвага...
Завтра працюю вдома, хочу спокійно переглянути запропоновані до експозиції ексклюзивні прикраси, домалювати кульмінацію та зробити список ювелірів для експлікації.

Якщо є питання — залюбки відповім.
Хроніки карколомної пригоди