Був у мене якось період, коли в мене наче щось вселилося - і я почала щосили плести гачком)) Якийсь синдром гніздування

Ніколи до того нічого подібного не робила (останній раз ще у школі, ну то таке - ледь навчилася набирати петельки

).
Аж раптом, якось узяла гачка - і за вечір сплела своїй малечі шапочку, а потім - гарну беретку для бабусі, і ще для другої мами (свекрові), а потім ще й собі мохеровий палантин! Аж якось донька на ніч раптово згадала, що їй наступного дня потрібно для дитячої вистави костюм козеня

І знов гачком десь за годину зробила їй капелюшка із козячими ріжками та вушками - і наш костюм був найкращим!
А ось бабусі в мене нічого не в'язали... Але прабабуся була неперевершеною майстринею! Викладала рукоділля у харківській школі для сліпих в вміла плести гачком неймовірні мережива навіть із заплющеними очима!

І звісно, багато чого робила саме з таких квадратиків - скатертини, покривальця, навіть пальта...
Дякую за ескіз!

Талановитий та зворушливий