По дорозі додому зайшла в магазинчик Вівату привітатись з книжками, які ще не купила, та з тими, які вже очікувала на той час. Шаруділа по полицям і випадково натрапила на "Дивопис" Джефа Вандермеєра. Скажімо так, по сайту я, мабуть, не обрала б її ніколи. Бо й ціна кусається і взагалі нащо мені те, хіба я письменник. Але взявши в руки саму книгу ставила на місце та кружляла по магазину повертаючись, напевно, разів з чотири, поки зрозуміла що залишити не можу. Це не посібник по "як писати щоб читали та купували", але це таааааааааак цікаво! Там трохи про те як відбувається ота хімія, коли Ви берете в руки книжку і потім не можете випустити до останньої сторінки. Як народжуться та живуть герої, як створюється сюжет, за якими законами відбуваються події. На розвороті "перші рядки, які неможливо забути" взагалі зависла надовго. На додаток білий мелований папір та неймовірні ілюстрації, от тільки обкладинка м'яка, треба акуратно поводитись, а читати і думати там надовго.
