Халед Хоссейні "Ловець повітряних зміїв". Автоматично проводиться паралель між подіями в Афганістані і нашим сьогоденням. Важка книга, чимось мені за емоційним відгуком нагадує "Бузкових дівчат" Марти Холл Келлі. Проте почитати варто.

Любі харків'янки, до крамниці видавництва "Vivat" (за "Дитячим світом", поруч із "ЛяТюШо") можна принести книги для ушпиталених хлопців. Поруч із касою стоїть стенд, як не помиляюсь, то буде там до кінця червня. Тож кожна може долучитись. Запиталась (троюрідний брат у шпиталі в Рівному): більшість читає фантастику, щось історичне... Але, можливо, це просто ті хлопці, з ким потоваришував наш Славко. Звісно, що книги мають бути в гарному стані! 

Прочитала статтю про те, куди підуть книги з магазину Vivat https://life.pravda.com.ua/society/2023/06/17/254881/ Тож навіть після закінчення прийому в магазині буде можливість передати книги. Можливо, на КПП шпиталю не відмовлять й візьмуть теж,  принаймні в статті про це писали.

Кому цікаво, то https://www.kovcheh.ua/uk надає можливість подивитись книги безкоштовно, та навіть безкоштовно завантажити деякі книги. До прикладу, можна роздивитись ілюстрації дукачів https://www.kovcheh.ua/uk/book/dukachi , або прикраси взагалі https://www.kovcheh.ua/uk/book/zoloti-ta-sribni-prikrasi-ukrayini-rusi , або різьблені хрести https://www.kovcheh.ua/uk/book/derevyani-i-rizbleni-hresti-hvi-pochhh-st (

Поки була тиждень у відпустці отримала раніше замовлені книжки Вишивка козацької старшини ХVІІ - ХVІІІ століть, обидві частини (стаття Наталії "Заквітнена Україна" https://oringo.com.ua/novosti/zakvitnena-ukrayina, ще раз дякую!!!). Першу частину ще не розгортала - залишила на "солоденьке", а ось Техніки вже кілька разів передивилась. Надзвичайно цікаво та доступно! Той "хрестик", який ми так добре знаємо по вишиванкам, виявляється, надзвичайно мала, навіть крихітна частина з тієї палітри засобів, якими наші прабабусі прикрашали одяг. Кожна з технік дуже добре та з прикладами розписана. Вже кортить щось спробувати, бо не все виглядає складним. А навіть якщо й складно,то хіба ми гірші від нашіх прабабусь? :) Дуже рекомендую всім хто захоплюється вишиванням та й просто для загального розвитку.

Сара Джіо. Знайомство з цією авторкою почалось з "Останньої камеліїї", що була в таємній кімнаті. Читала на одному диханні (бо цікаво ж було чим скінчиться) і подобалось все: персонажі, сади, квіти, старе помістя (вбивство теж, звичайно, було, но то таке, по сюжету). Далі почала читати онлайн все, що знайшла в вільному доступі. Цікаві сюжети, тропічні острови, море, квіти... і якось все завжди майже добре закінчувалось. "Ожинова зима", "Бунгало", "Я кохатиму тебе завжди".. Воно так "виключало" з повсякденності та прильотів за вікном, що пропонувала подругам читати в якості заспокійливого на ніч. Так було до "Всі квіти Парижу". Я читала про окупований німцями Париж, а між рядками бачила - "Буча". Ті ж самі звірства, ті ж самі нелюди але в нашому столітті, зовсім поруч. Здається, в цьому житті я вже не зможу читати про війну. Адже в будь якіому з описів буду бачити сьогодення, але то особисте. Взагалі - цікаво, варто розглянути хоча б одну з книжок авторки.