Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Що читаємо?

Для комментирования войдите или зарегистрируйтесь
956 posts / 0 новых

Пнд, 27/11/2023 - 15:27 #882

     Сьогодні виповнюється 70 років БГ, якого слухаю і ніжно люблю багато років. Здоров'я йому і натхнення!

Як дивно те, що замишляю я -
В любов перетворити спрагу,
Розфарбувати і одного ранку
Повірити у це. Не знаю я ...

Нізвідки виник рідкісний наспів,
Знайомих нот чаруюче сплетіння.
У шибку стук. "Хто?", - запитав. "То тіні", -
Відповіли орел, телець і лев.

Кажу: "Яким занесло  вітром чи зорею?"
В дверну шпарину ключ вставляю,
Чай заварити обіцяю
І відчиняю двері для гостей.

Лунає сміх: "Не гай даремно часу!
Марна справа!"
Поважно гості крізь мене проходять,
Сідають в коло і очей не зводять.
Повітрям линуть посмішки лукаві.

Послухайте, шановні друзі!
Тут помилка якась, вам не потрібний я.
Але знайомий блиск очей у крузі,
І скрипка на стіні моїй тремтить.
Душею шириться відлуння.

Так й живемо, не пропустивши дня.
І кожний день проходить ніби двічі.
І мучає і вчить постійна спрага ця.
І гості тут, і дивляться у вічі.

Пт, 01/12/2023 - 16:39 #883

 "Ніч. Світанок. День."

Трилогія, що складається з трьох творів Нобелівського лауреата Елі Візеля. Книга, що захопила з першого речення і не відпускала до останньої сторінки. Та що там, досі не відпускає..

Голокост. Аушвіц, Бухенвальд. Подальше існування тих, хто вижив. Чи можна назвати то життям, чи можна назвати їх живими?..

“На перший погляд вони подібні до інших. Їдять, сміються, кохаються. Вони, як інші, шукають грошей, слави, любові. Але все це підробка: вони грають, іноді навіть не здогадуючись про свою гру. Той, хто бачив те, що бачили вони, не може бути таким, як інші; він не може ані сміятися, ані любити. Він не може молитися, торгувати, страждати, розважатися. Він не може забути. Як це зробили інші. Треба обережно придивлятися до них, коли вони проходять повз цнотливий димар заводу, або коли вони підносять до рота шматок хліба. В такий момент в них щось здригається і примушує нас відвертати очі. Здається, що у цих людей щось відтято, їм нібито бракує якогось органу – ні, не ноги чи ока. Вони втратили значно більше – вони втратили волю і смак до життя. Те, що бачили вони, рано чи пізно спливе на поверхню. І тоді світ буде вражений і затремтить від жаху, він не зможе глянути у вічі цих людей ці скаліченими душами.”
~~~
“Страждання піднімає з найтемніших куточків людського єства все найганебніше, наймерзенніше. В стражданні є межа, перейшовши яку, людина стає твариною: тоді всю свою душу і особливо душу ближнього ти ладен продати за крихту хліба, за хвилинку тепла, за мить забуття і сну. Святі – це такі люди, які помирають ще до закінчення історії. А інші, тобто ті, що проходять свій шлях до кінця, навіть на насмілюються подивитися на себе в дзеркало, боячись, аби воно не показало їхнього внутрішнього образу – образу потвори, яка сміється з нещасних жінок і з померлих святих... ”
 
Вперше книга на тему Голокосту викликала доволі несподівані відчуття: звісно, пекучий, розриваючий біль, сльози, що мали б литися рікою, проте, на них просто не було часу: втамовуєш подих, зчіпляєш зуби і… речення за реченням, сторінка за сторінкою, ще, ще... не в силах відірватися. Книга поглинає, книга повністю занурює у світ нелюдських страждань, водночас, написана такою мовою, що читати її, наче дихати – природньо, легко і неможливо зупинитися надовго. Дивні. Дуже дивні відчуття.
Впродовж двох днів і фізично, і подумки мене супроводжував невід’ємний супутник, а перегорнувши останню сторінку, відчула, що з часом обов’язково знову повернуся до першої. heart
 
Це точно не та книга, яку варто взяти зараз на передріздвяні читання, та й взагалі, не впевнена, що за наших умов сьогодення її можна радити усім – надто пече, проте, якщо відчуваєте, що маєте сили, обов’язково придивіться, книга варта уваги.
 
А ще, безсумнівно, це найкраще, що можна дозволити за страшенну суму в 110 гривень. )

Пт, 01/12/2023 - 20:20 #884

Які ж дива ховалися на цій сторінці... Дякую, друзі!
Чудове есе про книгу і згадка про особливі рядки БГ — те, що повернуло мені дах після карколомного дня. 

Пнд, 04/12/2023 - 16:50 #885

heart 

Чт, 08/02/2024 - 11:55 #886

Зізнаюсь,  що майже все з нового, шо читала за останні роки, або з цього розділу, або з Таємної кімнати.
Кілька років тому просто вибрала з різних коментарів назви книжок та авторів і потім перебирала по анотаціям. Щось скачувала собі на кіндл, про дещо розуміла, що не моє.
Ці два роки тягнула раз за разом паперові скарби з таємної кімнати, аж поки плюшки не скінчились, і саме тоді з'явилась "Зозулина земля за хмарами..." Ентоні Дорр. Вирішила замовити в КСД, бо чомусь розуміла, що мені її треба, майже так само як і "69 спецій для серця".
Переповідати більше, ніж це було в Новинах не хочу, але книжка дійсно дуже цікава. Нажаль, місцями так перегукується з сьогоденністю, що аж моторошно. Чому ж людство завжди витрачає неймовірні зусилля щоб знищити один одного а загалом і всю планету,.. Наразі останнє все ж таки кладе край цим зусиллям, чи все ж таки ні?
Мені більш сподобалась лінія сюжету про найдавниші часи. Але все так тісно переплетено - минуле, сьогодення та майбутнє.. Не змогла відірватись поки не дочитала.
Не пам'ятаю, чи була в Таємній кімнаті "Доки кава не охолоне" Тосікаддзу Кавагуті, напевно, я прогавила.Теж знайшла в КСД.
Зовсім маленька, всього три оповідання. Більше для роздумів ніж для читання.Що б ти хотів зробити в минулому, знаючи що воно не змінить сьогодення? А що побачити в майбутньому, яке теж не зміниться? Бо шанс тільки один. І дуже багато умов які треба виконати...
Окрема подяка Лелеока за згадку про "Секрети японських визерунків" від Хітомі Шіда. В'яжу з дитинства, але ця книга, напевно, найкраще що взагалі колись бачила. Нічого зайвого, чудове оформлення. Подарувала собі на новий рік. :)
 

Втр, 09/01/2024 - 23:24 #887

Прочитала "Четверте крило" і вона прекрасна була протягом всіх сторінок окрім останніх десяти-двадцяти, на яких я зрозуміла, що це лише перша частина історії. І що тепер треба чекати поки з'явиться другаfrown
(оновлення) це буде серія з П'ЯТИ! книг три з яких навіть не розпочаті – бережи мене небо, нащо я почала (смайлик який б'ється головою об стіну)

Якщо викреслити цю значну деталь, то в цьому фентезі є все що може подобатися в книгах подібного жанру: цікава героїня, дракони, багато екшену, магія, гарно прописані сцени баталій та гарячі красені cool

Вс, 28/01/2024 - 21:04 #888

Дочитала нарешті "Залізне полум'я".
Друга книга серіі сподобалась навіть більше ніж перша.
Вона об'ємніша і за обсягом сторінок і по насиченості подій. Частині героїв дають мотивацію яка додатково пояснює їх дії в першій книзі.

Автор робить ставку на видовищність і маштабність, можна сказати на кінематографічність змалювання сцен. Якщо серіальна адаптація не ззіллє її роботу в унітаз, то це буде ЩОСЬ

Весь час продовжується двіж: гріфони, дракони, битви, сюжетні твісти, емоціі героїв. А після всього цього, на останніх чотирьох сторінках масштабна затравка на третій том

Сб, 03/02/2024 - 09:38 #889

Интересная книжка про Первую мировую глазами австрийского подводника. С юмором и своей философией. Довольно жизнеутверждающая история. 
94628de2135398715474687ff0c2732e.md.jpg

Чт, 08/02/2024 - 11:39 #890

Не встигла на "П’ятеро, котрих зустрінеш на небесах" Елбом М. в Таємній кімнаті, тож довелось знову звертатись до сайту КСД. Оповідання невелике, більш для роздумів, ніж для читання, майже як "Доки кава не охолоне" Тосікаддзу Кавагуті,
Про те, як навіть незначні події в твоєму житті можуть вплинути на життя інших. Кожен наш вчинок або те, чого ми не зробили, має свої наслідки і нічого не вібдувається просто так. Беззмістовоного життя, яке взагалі не має сенсу ,просто не існує, навіть якщо тобі так здається. Замислилась, хто ж може там чекати на мене та на чиї долі навмисно чи ні  вплинула я сама.
Разом прихопились ще деякі книжки.
"Чорне весілля" Сергія Пономаренко. Детектив з посиланням на наші давні звичаї та традиції. Цікаво, тримає до останньої сторінки, але без ефекта "вау" (хоча хіба чи завжди він має бути, то питання)
та "Щоденник кілера" Денні Кінг. Вибирала щось незвичне, саме те і отримала. Після перших сторінок хотілося закрити книгу і не відкривати більше ніколи, але потім спробувала подивитись на події трохи під іншим кутом. Як і в "Щиголь"  Донна Тартт  доволі брутальні і самі події і їх опис, тож не всім може сподобатись.
Ще знайшла чудову книгарню КСД біля метро 23 серпня (друга десь у центрі, але до мене ця ближче). бо на сайті книжки розлітаються з шаленою швидкістю і не завжди встигаю. В книгарні привітні продавщині з якими можна обговорити нові книжки, є в наявності дещо з того, на що не встигла на сайті, а ще наливають горнятко кави яку можа випити в крамниці розмовляючи про книжки. Іншими словами - суцільний кайф! :)

Вс, 18/02/2024 - 13:21 #891

"Щоденник кілера" я как то начала и бросила. Не знаю,что там дальше,но от начала я была в шокеangryfrown. Бывает тянет на черный юмор,но видно настроение было не подходящее