Також хотіла б приєднатися до відьом, Конотопських і не тільки). Книгу, на свій сором, прочитала тільки зараз, після оголошення сесії. Спершу про мову, якою написана книга. Відчуття, ніби зазираєш у минуле, швидше навіть занурюєшся з головою. Я думала, що це буде чудова містична історія, чергова казка про відьом. А виявилося, що це живий, глибокий твір, і незважаючи на присутність у сюжеті містики, у мене складалося враження, що я читаю щось життєве і дуже земне. Усі герої – звичайні люди, з недоліками, гріхами та бажаннями. Попри те що, що твір сатиричний, суто позитивних героїв майже немає. Люди тут не добрі, і не злі, і в принципі багато в чому ми від них не дуже відрізняємося. Сама відьма розумна, хитра та мстива пані, справжня українка). В ескізі хотілося відобразити саме її. Взагалі мені дуже подобається тема відьомства, чаклунства тощо. Я не релігійна людина, і далека від усіляких забубонів, але сама естетика дуже близька моєму серденьку)). І в моїй уяві прикраса по Конотопській відьмі неодмінно має бути в етнічному стилі. Тож спочатку я намагалася малювати саме у цьому ключі. Але щось не вийшло в мене потоваришувати з етнікою. Заздрю тим, кому цей стиль підкорюється (. У пошуках натхнення дивилася я на свої рушнички з вишивкою, і подумала, ось може не варто так зациклюватися. Зрештою відьма насамперед жінка, розумна, сильна і хитра. І дуже загадкова, мабуть))). У творі не дуже загадкова, але у моїй уяві ще як! Мені сподобався момент, коли вона зі старої обернулася молодою дівчиною. І в мене почав вимальовуватись жіночий силует, у накидці, чи у плащі. Дуже люблю малювати складки тканини)). Етники зовсім немає, але містика і жіночність присутня.
Вангую, принаймні щось середнє арифметичне має здійснитися у сріблі)) Маю цю книжку, обожнюю перечитувати... Нажаль, не маю наразі, а ні часу, і ні натхнення замальовувати власне бачення... Але, як же це приємно, коли бачиш майже те саме, що уявляєш - у дійсно гарному виконанні! 
І взагалі відгукується 
