Справа в тому, що очима я її не бачу. Камера бачить, а я ні. Тільки на фото! Може ще якийсь вазонок поруч «допоміг» проявитися нотці :). Все-таки можливості техніки «розкрити» камінець кращі, очевидно, що вже казати про студійні фото для каталогу. Але все одно люблю свій ніжний топазик, навіть цей основний бежевий тон — такий особливий, є в ньому витончений шарм, вийнятково благородний колір. Може, і краще, що не переливається всіма барвами — люблю передбачувані камінці.)
Зі свого досвіду — не одразу подружилася з волошковим сапфірином. Якось не таким собі його уявляла, в реальності колір вразив яскравістю, насиченістю і відтінком, який здався ближчим до «електрику». Але, о диво, чи то я звикла, чи камінь підлаштувався під мене )) — зараз він мені таки волошковий, а на просвіт — так взагалі замилуватися можна, який колір магічний, з такими фіолетовими нотками. Думаю, вся справа в класних студійних фото, і відповідно певних очікуваннях та індивідуальних особливостях сприйняття кольорів...