Насправді так! Ще з однією моєю найкращою шкільною подругою, а згодом по сумісництву і кумою дружимо з 10 років, а це вже 31 рік минув з того часу, як ми почали ходити разом у школу й ділитися одна з одною страшними престрашними дитячими таємницями, а згодом і кавалерами))) І зараз, як тільки-но приїду до мами і наговорюся з нею, то йду до Оксанки, або вона чує, що ми приїхали, і забігає у гості! Якщо в житті знаходиться "своя" людина, то це назавжди!