Мирославка, Ви написали дуже сильно)) Щирі слова, справжні почуття, біль і велика надія! Неможливо читати без сліз та добрих сподівань. Нехай Ваша розповідь стане оберегом для нашіх хлопців - щоб були здоровими, щасливими, радували батьків і дарували кохання та ніжні прикраси чарівним дівчатам))