Дивлюся на Тарію - і враження, що затонулі в океані скарби пролежали там мінімум півстоліття - їх відполірувала вода, обплели водорості, дошка зі скрині струхлявіла і скам*яніла, але надійно утримує камінь... У Тарії подобається все - і задумка, і фактура, і розміри! Яке щастя, що пальці не лінувалися рости - і будь-яке колечко сідає на них, не залежно від своїх розмірів))) Із гарнутуру Тарія хочу все, і в оксі-покритті. Дендроагат, думаю, теж би гарно вписався у Тарію, хоча, туди що не постав - буде шикарно!
А як тобі вага сережок? Іра мене втішила, що на вухах комфортніші, ніж Маки)))
