Дякую!
Гадаю, що такі маленькі паперові човники в кожному серці залишили свій слід у дитинство... у мене перед очами так і стоїть той двір, у якому виросла, і я - в червоних резинових чобітках, запускаю у далеке плавання весняним струмком кораблик, з любов'ю зроблений татком...