Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Про смаки та бачення

«Смак – це ворог творчості»

(Пабло Пікассо)

Тема про смаки не випадково збігла на думку: одна з моїх рідкісних творчих криз викликана саме бурхливою полемікою про смаки. Але в Орінго я постійно знаходжу необхідні вказівники, тому спробую вам розповісти про проблему. 

Не скажу, друзі, що я вважаю себе саме художником — радше дизайнером та каталізатором творчості для оточуючих, бо малюю заради самого малюнка рідко, нема часу. Майже увесь час над чистим аркушем віддається образам майбутніх прикрас та розповідям про них — це моя частина договору зі всесвітом. Але останнім часом я згадую ще два сталих вирази: проговорюю з зітханням «художника образити може кожен» та розсерджено й уперто — «я художник, я так бачу».

 

22a74037913106597f0e7086e5f0419d.md.jpg


Якогось дідька минулого року я почала створювати колекцію про чарівні міста України і от мало що мені тепер так дошкуляє, як цей довгограючий проект з обласними центрами. Зараз маю у колекції вже дев’ять готових каблучок та десяту в роботі. Попереду нібито ще п’ятнадцять, але навіть десяту доробляти не хочеться, бо саме ця колекція стала лакмусом для різних представників українського суспільства, наскільки взагалі вони можуть спокійно сприймати речі нейтральні та ніяк напряму не пов’язані з ними особисто: з добробутом, грошима, здоров’ям, патріотизмом тощо. 

Коли у вересні минулого року з’явився перстень, присвячений Центральному вокзалу у Києві, відчувала творче піднесення. До цього окремо існували харківська та одеська каблучки, а тут на хвилі креативу в мене склалася цільна теорія майбутньої срібної мережі (нагадаю статтю про «кільцегенічність») і дуже багато ідей про наступні подорожі. 

Каблучку добре сприйняли, замовляли та раділи, але знайшлися і ті, кому вокзал видався недоречним та чомусь образливим символом столиці. Їм не потрібні були мої пояснення про сенси у цій каблучці та чому це не окремий символ, а частини загальної мережі. Деякі дивні люди висловлювалися навіть так, що уперше за дев’ять років нашого існування в Інстаграмі вирішила чистити коменти та блокувати подібних читачів.

 

0f782d9415db0f48b61e40bc8eb6ed15.md.jpg

 

Чи почала я менше любити ідею колекції? Тоді — ще ні. Потім навелися срібні мости Запоріжжя і знову до слів вдячності та замовлень додалися голоси тих, хто вважав, що місто варте більшого. Мабуть, після прем’єри каблучки «Запоріжжя. Мости» і з’явилися перші сумніви у тому, чи вистачить сил на плетиво мережі телепортів. 

Кожна наступна каблучка отримувала чудовий прийом та нових поціновувачів. Вже є навіть колекціонери, які зібрали усі існуючі варіанти! Це стимулювало рухатися далі. 
Але також додавалося дивних висловлювань від підписників у соцмережах та випадкових людей, яким на очі потрапляла реклама колекції. Не хочу передруковувати увесь цей крінж чи додавати скріни видаленого, бо зараз пишу не про те, як саме люди вміють бути недоречними чи жорстокими. Наведу лише деякі приклади вивернутої логіки своїми словами.

«Держпром – знайшли що взяти за символ міста, ганьба міста…», хоча насправді наш залізобетонний красень всесвітньо відомий пам’ятник конструктивізму та одна з небагатьох споруд в Україні, що впізнається без підпису. 

«Наше місто ніколи не згадують, хоча це місто-герой», потім від іншого розумничка «якби наше місто не здали, ваше б героєм не було», а далі складний та багатошаровий срач на кучу коментів. 

Ще були «Ви б бачили як зараз виглядає ця будівля…» (хоча у міста точно є мер і громада) і «Це наше місто було фактичним центром області, а ви не робите його». Також популярні висловлювання «В нашем городе другой символ…, сделайте немедленно…», «Хто вам сказав, що ми так сприймаємо своє місто?» і навіть фрази на кшталт «Де ……, суки?!»  (були й гірші слова від тих, хто поки не дочекався рідного міста).

 

46c43e26e048600691a7289083026ada.md.jpg

 

Резюмую опис заплутаної проблеми: не зважаючи на те, що художня ювелірна колекція створюється за особисті кошти та базується на особистих враженнях, є громадяни, які вважають, що мають право нечемно вказувати, що саме там повинне бути та коли, ображати на нашій сторінці інших громадян та відгризати безліч часу на модерацію. Підкреслю, це точно не спілкування, не діалог, не поради (спілкування та поради відрізняю і сприймаю з великою повагою та зацікавленістю) — це нав’язування свого особистого смаку. Хоча можна просто не замовляти й гортати далі, бо єдине, що зроблене нами для виявлення чергової «цінної думки» — публікація в Інстаграмі. кеп

Мені це відчувати вкрай неприємно, бо паралізує творчу енергію, але при цьому я розумію реалії військового часу та шукаю нормальний (серединний) вихід з кризи. Варіантів виходу одночасно багато й замало — не бачу той самий, беззаперечний. 
 

капля Не публікувати каблучки з колекції та не просувати ці дописи? Можливо. Але при поточному стані економіки в країні та пошуку в гуглі (після перекладу сайта українською не індексуємось навіть на десятій сторінці) ми приречені на публікації в соцмережах. До того ж людей гарних, ввічливих та творчих набагато більше, і вони відчувають справжній сенс наших прикрас, тому ховатися — обмежувати можливість з ними зустрітися. 

капля Модерувати й банити, зціпивши зуби? Можливо. Але я не вмію «розвидіти» подібні вислови, вони падають мені каменями в душу, а займаюсь тепер соцмережами постійно. 

капля Кожного разу розповідати опонентам, що я маю повне право робити те, що хочу і що не вигравала в жодного міста тендер на символіку? Можливо. Та хто взагалі читає якісь тексти і де набратися часу на ті розповіді? 

капля Змиритися з тим, що наразі суспільство майже усе сприймає так різко і що тотальна хамовитість — нібито типова захисна українська реакція? Можливо, але вкрай складно і не стимулює на творчість. 

капля Зупинити колекцію там, де вона є тепер і потроху про неї просто забудуть? Можливо. Не треба робити те, що робити сил немає, як і немає вже сил всоте пояснювати, чому ніколи не зроблю Маріупольский драмтеатр у сріблі. Але ж існує безліч обіцянок зробити усі 25 областей...

 

868541e7ff136b4a75674aab29d9d686.md.jpg


Для виживання справи нам важливо виходити на широкий загал, але для нормальної роботи мені необхідно перебувати виключно у творчій та приязній спільноті. І я тепер не знаю, яка ще теоретично нейтральна ідея так тригерне нервову спільноту, тобто будь-який наступний крок мені видається потенційно невдалим для збереження душевної гармонії. 

Отакі справи, друзі. Що порадите? Який ваш особистий досвід спілкування про смаки в мережі? Може те, що мене так бентежить, вже нова норма?

 

Олена Маслова любовь

KapLena
Ср, 19/07/2023 - 15:44

Пані Олена, я невеликий фахівець із соцмереж, дякувати напрямку ринку, у нас там дуже вузька професійна аудиторія і особисто мене це рятує, оскільки я також не вмію "розвидіти", незважати, не перейматись, не відповідати і видаляти. Але, читаючи інших людей з великою аудиторією, неможливо не бачити все що відбувається в коментарях. Як на мене, оптимальний варіант - закривати коментарі. Ви не здогадаєтеся з ким маєте справу: людина, бот, спеціально навчений хейтер чи ще хтось злий на весь світ чи безробітний. Можна попросити постійних клієнтів встрягати в суперечку, але на це має бути час і бажання і все одно ви не знайдете внутрішній спокій бо не зможете розвидіти ці суперечки. Я б відповіла словами Джеймса Гетфілда (Metallica), який вирішив почитати коментарі під анонсом останнього альбому в соцмережах на офіційних сторінках гурту: "якщо ви хочете спробувати зробити те саме що і я (прим. - почитати коментарі) - не робіть цього.
valeriya
Ср, 19/07/2023 - 15:51

Добрий вечір! Є така приказка: "Собака гавкає, а караван іде". Нічого пояснювати не треба. Якщо щось не подобається, нехай шукають своє. Дякую вам за поважне ставлення до покупців та шанувальників вашої творчої праці!
Nifli
Ср, 19/07/2023 - 15:55

Власно мені буде дуже прикро, якщо колекцію буде обірвано... Якщо вже такі коментарі зовсім обламують крила, то, може, варто вимкнути можливість коментувати, а залишити лише посилання для запитать та замовлень у приватному чаті? Цілком очікувано, що війна впливає на суспільство, не роблячи його терпимішим та здоровішим... Сумно! Але ж ця тема для багатьох болюча... Тут можливі й ревнощі, що нібито певне місто має в когось більшу перевагу, аніж інше... Це схоже на безглузде поширення "зради"( Та й багато хто поза колами Орінго зовсім не уявляє, як це - створювати прикрасу з нуля, і яким тернистим шляхом народжуються справжні живі прикраси, а не китайські "брендові" копії, чи "конвеєрна" радянська ювелірна спадщина... Та ще й тролів у соцмережах вистачає! Просто не варто звертати увагу, не сприймати такі відгуки надто близько. Слухати себе й гартувати власні крила!
LeTim
Ср, 19/07/2023 - 16:01

Дуже сумно і боляче читати, що колеція, присвячена містам, супроводжується таким величезним хейтом. Я навіть не уявляла, що він має такі розміри. Срач у соцмережах - справа, на жаль, звичайна. Воно сягнуло небувалих розмірів особливо там, де зіштовхуються українці та рашисти, там я не витримую й кількох хвилин. Але наш внутрішній срач і бажання в грубій формі образити, зажадати, принизити, довести, що тільки твоя думка правильна - на жаль, стало майже нормою. Мені чомусь здається, що і без війни наші люди поводилися б так само. Хоча, звичайно, нервова система зараз глобально розхитана набагато більше, ніж раніше. Мабуть, люди в такий спосіб скидають напругу (і заодно демонструють своє безкультур'я). Але Вам і всім нам від цього не легше. Я не знаю, що порадити, що було б правильніше. Я б, напевно, згорнула на певний час колекцію, бо муза все одно не працюватиме в таких умовах. А коли немає польоту фантазії і натхнення - буде одна мука. Головне, що Ви знаєте - однодумців у Вас величезна кількість. Ми завжди підтримаємо будь-яку Вашу ініціативу, хоч творчу, хоч яку. Для нас дуже важливо, щоб головний дизайнер Орінго був сповнений сил, щоб навколо Вас був міцний невидимий щит, що оберігає.. Нехай він буде витканий з любові тих, хто завжди з Вами. З нашої любові, орінгівців звичайних...
Nifli
Ср, 19/07/2023 - 16:10

Вважаю, що для будь-якої людини, що по-справжньому любить своє рідне місто - щастя бачити будь-яку впізнавану частинку свого міста в сріблі! Мені давно подобалася каблучка Держпром, але купила її тоді, коли Харків потерпав від масованих ворожих обсрілів (і ще два варіанти Дзеркального струменя), бо дуже хотілося все це тримати поряд, розуміючи, що не скоро ці споруди побачу (а може, й взагалі ніколи!). Хоча вони й ніколи не були моїми улюбленими спорудами... А прикраси вийшли чарівні! І для мене вони - справжній скарб! (разом з Молитвою за Харків)
Anastasiya
Ср, 19/07/2023 - 16:45

Боляче і дивно читати щось подібне про «Міста…», особливо боляче, що це пишуть люди, які до мистецтва, творчості і гарного срібла, напевне, не мають жодних відносин, але такими «зливами» псують настрій справжньому художнику…не думаю, що слід вступати в полеміку і щось таким особам пояснювати. «Я так бачу» - це справді так. Ви бачите міста так! Не подобається - не замовляй. Людям просто десь треба скинути своє гівно, і вони його скидають в інтернет. Щоб що? Ну щоб щось…блокувати і мовчки чистмти коментар - єдине екологічне для Вас рішення, бо якщо людина так висловлюється під постом - це або бот, або дурень, або хамовиті вишиватники невеликого і недалекого польоту. Спілкування із такими - собі дорожче. Міста - казкові, гарні прикраси із теплим відчуттям. Якщо зараз відчуваєте до їх випуску якийсь негативний відгук у собі (і тільки у собі) можна зробити паузу?..продовжувати колекцію чи ні - це теж суто Ваше бажання. Розумію, що якийсь творчий перфекционіст каже «а як же інші міста?», але ж жодних рамок на їх втілення немає. Адекватні люди ніколи не зроблять трагедію через срібну каблучку в інтернеті (то для Вас прикраси - цілий шмат життя, душі і сили, для багатьох орінговців - це срібна магія і добрі амулети, а для тих, хто пише подібне в інтернеті, повірте, це просто рекламний пост срібної каблучки, під якою можна злити своє розчарування у житті). За більш ніж десять років із Орінго я бачила стільки прем’єр, стільки краси, стільки історій про прикраси прочитала, і знаю - у Вас тут не просто про «шмат срібла заради збагачення ФОП», але ж такі розумники не знають, знати не хочуть, або не вміють відчути. Плюньте і розітріть. )))Ви крута! Міста круті! Робіть так як самі відчуваете, і не силуйте на щось, до чого зараз «не лежить» серце!
Нимфа
Ср, 19/07/2023 - 16:50

Олено Анатоліївно, Ви все занадто близько приймаєте до серця. Боюсь, що більшість лайливих коментарів написані не живими людьми, а ботами, яким все одно, де влаштовувати срачі. Творчі люди завжди стикаються з критикою - це нормально. Ненормально, коли цієї критики немає - ось це проблема, бо байдужість - найгірше, з чим може зустрітися митець на своєму творчому шляху. Пам'ятайте, якщо хтось плює вам в спину, то це значить, що ви попереду. А, якщо ці коментарі так сильно зачіпають за живе, то краще їх взагалі не читати або відімкнути. Якщо відімкнути неможливо, то відразу банити таких дописувачів без пояснень і зайвих церемоній, бо такі точно нічого ніколи не зрозуміють (якщо вони не боти). Колекцію можна і призупинити на деякий час. Наприклад, до завершення війни. А відмовлятись від неї не варто, бо це - мрія. Мрія, яка стовідсотково знайде відгук у того, хто ще здатен відчувати. Що стосується того, як ця мрія буде виглядати - вирішувати виключно митцю, а не всяким диванним експертам, які в своєму житті, скорше за все, нічого путнього не створили. Не звертайте на них увагу и все буде добре.
Лелеока
Ср, 19/07/2023 - 16:51

Так прикро! Сама теж неактивний користувач соціальних мереж: з роботи не потребую, інтроверт, тож від мене вони вимагають забагато енергії та часу, та й теж бентежать подібні коментарі. Зізнаюся, що пост бачила і деякі з наведених Вами коментарів теж. Чесно, була шокована. Самій не так давно надсилали фото підвісу, присвяченому Харкову і створеному в іншому місті. Що ж, мені не відгукнувся, у відповідь відправила фото комплектів, які ношу з "Держпромом" та "Дзеркальним струменем". Але мені було приємно, що і Харкову підприємці інших міст присвячують свої думки. Ну що ж, це бачення зі сторони, воно зовсім необразливе, тож чого перейматись. В даній ситуації можу зрозуміти тих, хто дуже чекає на каблучку зі своїм рідним містом, в кого терплячку відбило, але інші претензії незрозумілі. Теж можу запропонувати тільки можливість відключати коментарі під окремими постами. Не реагувати на подібне емпатичній людині неможливо. Самій беру на замітку, що надалі буду теж обов'язково лишати коментарі, щоб хоч якось розбавити потік. У моїй любові й беззаперечній підтримці всіх починань можете не сумніватися.
Annette.ua
Ср, 19/07/2023 - 16:58

Я колись прочитала коменти в Фейсбуці - і вони мене надто вкурвили. "Повний несмак", "спортили прикрасу", а чому немає міста N, а чому обрали саме цю будівлю та таке інше. Зрозуміла, що моє ментального здоров'я не таке міцне, щоб читати подібне. А якщо поставити себе на місце ювеліра, уявити, що всі ці висловлювання адресовані тобі особисто, при цьому знаючи, як ці прикраси народжуються - от чесне слово - хочеться всіх передушити голіруч. Агресія породжує агресію. Треба якось дистанціюватися від довбодятлів та зберігти власні кордони. Або закривати коменти, або банити направо і наліво. Припиняти роботу - хз, ці чарівні коментатори не тільки ж до міст чіпляються, вони і інші прикраси хейтять. Вопщім, потрібна посада блокератора :-) , щоб зберегти врівноважегий психоемоційний стан головного творця :-)
Soko_Lova
Ср, 19/07/2023 - 17:10

Олено Анатоліївно, мені дуже прикро, що Вам довелося стикнутися з реаліями хейтингу в соцмережах. Я працюю в маркетингу, тому вже досить давно ставлюся рівно до таких коментарів і нападок. Хочу поділитися своїм баченням щодо цього. Можливо, мої поради стануть у нагоді. Розумію, що Вам, як автору й митцю, який вкладає душу в цю колекцію, важко читати подібні зауваження. Але раджу не приймати це близько до серця. Більшість людей в коментарях - адекватні люди, що цінують красу й сенси, які ви вкладаєте в кожен свій виріб. Тим Орінго яскраво й відрізняється від інших ювелірних компаній в Україні. За це вас цінують, люблять і поважають. Невігласи, які хейтять і ображаються, - здебільшого або боти, або просто ті, хто за рахунок "нестандартного коментаря" хоче привернути увагу до себе. Тобто, не факт, що це реальні думки реальних людей. Вашу популярність можуть використовувати для підвищення свого рейтингу. Так працює чорний PR. На жаль... Популярність в соцмережах рано чи пізно має таку "побочку". Я Вам 200% даю, що ці неадеквашки не стануть вашими покупцями, навіть якщо ви виконаєте усі їх забаганки. А виконувати забаганки невігласа - то шкодити собі та бізнесу. Все одно не отримаєте щирої вдячності. Є така категорія людей, які навіть після того, як зробиш їм добро, скажуть, що ти це зробив неправильно або погано :) Тому моя порада: якщо людина не йде на адекватний персональний контакт (а я бачу, що ви дууууже толерантні й тактовні у своїх відповідях), видаляйте її коментарі, блокуйте і т.д. Залишайте лиш хороше, що дійсно реалістично відображає сутність вашої роботи. І це буде правильна робота над просуванням бренду в сомережах. Ви нікого не обманюєте. Ви ведете чесну комунікацію з клієнтом. Щодо колекції. Будьте впевнені, ця вона - це дійсно те, чого чекають тисячі й тисячі українців, які носять любов у серці до свого рідного краю. Закривати колекцію категорично не можна! Не здивуюся, якщо серед хейтерів сидять купа проплачених ботів, які очерняють все українське, щоб влаштувати "зраду". Тому спокійно працюйте надалі! Всім не вгодиш! А колекція має бути такою, якою вона сама по собі народжується. Моє бачення, як допомогти вашому бізнесу в такий важкий час. У вас є амбасадори бренду - ваша спільнота, яку ви вже багато років гуртуєте навколо Орінго. Вони рекламують ваш бренд. Я би пропонувала, можливо, заохочувати їх додатково ділитися любов'ю до ваших прикрас на персональних сторінках соцмереж та у ваших коментарях. Я зі свого боку постараюся не стояти осторонь :) Поки писала коментар, отримала повідомлення, що йде посилочка з сапфіринами! Ура! Так що більше оптимізму та віри в хороших людей. А інформаційне сміття соцмереж пускайте по вітру! Нехай осідає десь далі, як нікому непотрібний пил.