Багатоколірна краса султаніту - те, перед чим складно встояти. Але чи варто безоглядно довіряти цьому мінливому каменю? З'ясувати це нам допоможе давній друг Орінго, експерт по дорогоцінним каменям, Юрій Курилюк. 

*******

Султаніт (англ. Zultanite®) є одним із найцікавіших новітніх дорогоцінних каменів завдяки його особливості змінювати колір в залежності від освітлення:

 жовтувато-зелений (хризолітового або кольору фрукту ківі) при холодному штучному освітленні;

 коричнювато-жовтий (колір шампанського) при денному світлі;

 тьмяно - рожевий під лампою накалювання.

Оскільки світло, що нас оточує, частіше має змішаний характер —  султаніт виблискує одразу трьома кольорами водночас.

Поява в 2006 році цього турецького мінералу спричинила фурор на дорогоцінному ринку і викликала зацікавленість провідних ювелірних брендів.

Шанувальників ювелірних прикрас це може здивувати, проте не кожний мінералог відповість на питання, що таке султаніт. Справа в тому, що в мінералогії цей камінь носить зовсім інше ім'я — діаспóр, з наголосом на останній склад.

Ця назва у звичайних людей асоціювалась зовсім не з дорогоцінним каменем. Це підштовхнуло власника єдиного в світі родовища діаспóра — хамелеона, яке розташоване в Анатолії, Туреччина, до думки про створення іншої більш привабливої комерційної назви для нього. Вдала назва поєднана з професійним маркетингом вивели султаніт в топи ювелірних трендів, він став неодмінним атрибутом в колекціях провідних ювелірних брендів.

З метою захисту назви була проведена реєстрація назви Zultanite® , всі права на її використання належать Zultanite® Gems LLC (США). Попри комерційний успіх, засновники компанії з часом розійшлись в точці зору на подальший розвиток і власник родовища вирішив зареєструвати іншу комерційну назву для цього каменя — царит (англ. CsariteTM). Нині на ринку до турецького діаспора з ефектом зміни кольору використовуються обидві назви. Минулі компаньйони прийшли до угоди, що найкращим є спільний розвиток ринку цього каменя.

Це означає, що назви султаніт та царит можуть бути використані  лише для природних діаспорів з ефектом зміни кольору, видобутих на родовищі в Туреччині. Додатково обумовлена вимога, що продає такі камені виключно або сам видобувник або офіційні дистрибутори, про що вони отримають відповідний сертифікат.

Всі інші діаспóри, в тому числі ті, які мають ефект хамелеона та видобуті у Туреччині, не можуть мати назву Zultanite® або CsariteTM. Показовим в цьому плані є сертифікація таких каменів Гемологічним Інститутом Америки. Вони діагностують його як діаспóр, і роблять примітку, що в “торгівлі часом цей камінь називають “султаніт” або “царит”.

Султаніт (царит) є рідкісним каменем. Як зазначено вище, існує одне родовище в Туреччині, де він видобувається. Найбільший огранований султаніт важить лише 96,20 карата (для порівння найбільший огранений діамант важить більше 500 каратів). Цей камінь був використаний Стефаном Вебстером в розкішному космічному кольє.

Лише 50 % від видобутої сировини є ювелірно придатною, і значна частка маси каменів втрачається при огранюванні. Ще більш зменшує кількість високоякісних каменів інтенсивність кольору та сила проявлення ефекту зміни кольору. В своїй більшості султаніти ювелірної якості в огранованому вигляді важать менше 2 каратів. Камені 3 — 5 каратів зустрічаються дуже рідко, особливо з ідеальною чіткою зміною кольору.

Відповідно до розповсюдженості та інших чинників ціновий діапазон на султаніти (царити) є достатньо високим. Камені, що продаються авторизованими видобувником компаніями стартують з 400 — 500 доларів за карат в найменших розмірах, каратні досягають рівня 800 -1000 дол за карат. На неофіційно ринку рівень цін зменшується приблизно в 1,5 — 2 рази, проте все одно залишається в межах сотень доларів за карат.

Нижчі цінові щаблі займають напівпрозорі або непрозорі султаніти. Їх можуть кабошонувати або просто використовують уламки кристалів. Зрозуміло, що такі камені вже не є ювелірними, а виконують оздоблювально-декоративну функцію.

Логічно, що прозорі якісні султаніти (царити) використовують виключно в виробах з золота або платини. 

ПРОТЕ...

Цю зрозумілу і логічну картину з легкістю змогли вщент розтрощити “видатні” торговці ювелірними виробами з вітчизняних магазинів на диванах, в Instagram і звичайних острівцях в торговельних центрах.  

Сталося “диво” — “справжні султаніти” в три, п'ять, а то й п'ятнадцять каратів тепер можуть зробити щасливим нового власника неперевершеним хамелеонським виблиском за ціною срібла, в яке вони оправлені.

Гортаючи ці пропозиції, здається, що всі діаспори-хамелеони Туреччини без залишку надходять зараз лише до України. Відвідання міжнародних виставок коштовного каміння останніх років “підтверджує” цей факт — на них знайти 2 - 3 каратний султаніт або царит гарної якості з яскравим кольоровим реверсом неабияка вдача, правда просять за нього більше за вартість всієї вітрини срібних виробів з “султанітами” десь у ТЦ Києва чи Харкова.

Що ж продають в цих виробах і чи є це невинною помилкою через незнання?

Відповімо спочатку на перше запитання. Декілька років тому на ринок вийшов новий штучний матеріал, якій являє собою склокераміку і має назву ситал, наноситал, або просто нано. Він став популярним через неперевершену гаму кольорів і прекрасні характеристики для гранування. Винахідники цього матеріалу зуміли знайти домішки, які створили ефект зміни кольору від освітлення, який ідентичний до зміни кольору у турецькому діаспорі — султаніті або цариті.

Попереднє пояснення Юрія Курилюка (2019 рік) про нано-ситали можна побачити тут.

Зрозуміло, що вартість цього матеріалу, по аналогії з іншими синтетичними каменями — відносно невелика. Отримання огранованих каменів розміром до десятків каратів не складає великої проблеми. Абсолютно природно, що ринок, якій відчував дефіцит в цьому природному камені, вже маючи підготовлений маркетинговий ґрунт, з радістю почав використовувати наноситал з ефектом зміни кольору.

Саме на цьому етапі з етикеток та реклам дивним чином стала зникати назва самого матеріалу, вона просто замінювалась і замінюється назвою каменя, на який цей матеріал є подібним, ну а далі реакція доміно — якщо так каже мій конкурент, я ж не буду руйнувати свій бізнес і зроблю так само.

Чи є це великим шахрайством і неподобством, що тягне на кримінальну відповідальність — однозначно “ТАК”!

Щоб шанованому читачу було зрозуміло — це, наприклад, все одно, що на гранований шматок розбитої пляшки совєцького шампанського написати смарагд, вирощений корунд з ефектом зміни кольору визнати олександритом  чи безколірному штучному кубічному оксиду цирконію привласнити назву діамант. Всі ці паралелі мають одну і ту саму природу — вони пов'язані з однаковістю візуального сприйняття, проте в усьому іншому, зокрема генезис, склад, властивості і, найголовніше, цінність цих каменів є абсолютно і категорично іншими. 

Замовчування і відверте перекладання на покупця відповідальності за прийняття рішення при покупці подібних товарів є найогиднішою практикою. Найвищою ступенем блюзнірства і знущання є заяви припертих “до стінки” продавців на кшталт “а що ж ви хотіли, щоб по такій ціні був природний султаніт”...

На жаль, етика ювелірної торгівлі в України за тридцять років спромоглась хоча б якось опанувати назви і проби металів, а з камінням тут досі не лише непрохідний ліс, а й затягнуте ряскою болото. Воно свято охороняє свою каламутну воду, не реагуючи ні на пряник, ні на батіг.

*******

Отака цікава історія про султаніти та довіру до інформації.

Будемо й далі розповідати про справжнє та синтетичне, щоб ви мали можливість обирати свідомо. Якщо хочете дізнатися про ще якісь камені, пишіть. Або дамо посилання на готові статті, або звернемося до Юрія Львовича (сподіваюсь, що поміж військовими справами він знову знайде хвилинку для улюбленої Орінго-спільноти).