Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Звідки береться свідомість та як її втратити

Спочатку в мене був задум у цьому традиційному есе розповісти про різні сучасні дослідження роботи мозку та про народження свідомості. Але фінал тижня був такий гидотно-бурхливий, що це вже не есе, а компіляція з заготовленого до 18 липня і пережитого після… 

cadc783fad8fd3d21d24d99b8f69e70f.md.jpg

 Уся правда проходить три етапи.
​Спочатку її висміюють.
​Потім їй жорстко протистоять.
​Урешті-решт її приймають як цілком очевидне.
​(Артур Шопенгауер)

Свідомість — це відчуття людини того, що вона є собою, це відчуття проживання життя. Свідомість — поєднання внутрішнього досвіду та можливості ним правильно скористатися. Мені дуже відгукується теорія, протилежна звичному матеріалізму, яка пояснює, що мозок не породжує свідомість. У 2014 році група з понад двохсот учених і філософів опублікувала «Маніфест про постматеріалістичну науку», який висвітлює подібну позицію.

Це дуже захоплююче, як і усі відкриття молодої квантової доби: свідомість існує незалежно від часу, простору і тіла, а мозок — лише розвинений інструмент для локалізації та фільтрації. Ібен Александер, доцент факультету Гарвардської медичної школи, фахівець із хірургії мозку, стверджує наступне: «Мене як нейрохірурга вчили, що мозок генерує свідомість... Однак правда полягає ось у чому: що більше ми починаємо розуміти фізичний мозок, то більше усвідомлюємо, що він узагалі не породжує свідомості. Ми свідомі, незважаючи на роботу нашого мозку! Мозок служить більше як редукційний клапан або фільтр, обмежуючи уже наявну свідомість до цівки ілюзорного тут-і-тепер» 

7e2f6a40e6528c389cc80ce05d129dc0.md.jpg

Можливо, раніше ви могли про це й не знати, особливо якщо не контактуєте з людськими мозками як лікарі, дослідники або психотерапевти. Зазвичай люди не замислюються над неймовірною магією мислення, бо у повсякденному житті така потреба виникає не часто — ми змалечку навчені знаходитися у соціумі та повторювати те, що бачимо навколо…

І ось тут я ще б нібито могла продовжити про те, що насправді усе не таке, яким нам здається, матеріалів і заміток в мене хоч греблю гати. Але тут прийшло велике АЛЕ, тому час зник так само як і моя можливість бачити щось далі, за межами галузево-ювелірного тунелю. Обіцяю собі й вам, що повернуся до тем виникнення та фільтрації свідомості обов’язково, принаймні тому, що вони дуже тісно пов’язані з творчості та можливістю людини змінювати власний світ. А поки вам доведеться трохи потерпіти моє старече буркотіння, а за бажанням і трохи написати в коментарях. без понятия 

Слідкуємо за руками й загинаємо пальці.

d80e1a91f9edbb93d2455f4719bdd857.md.jpg

Один! 

Як ви можливо чули, в країні не вистачає джерел фінансування, щоб не програти цю чортову війну. До речі, обожнюю наш сайт, де можна безкарно війну називати війною, а сусідніх імперців – мразотою. Так от, моя свідомість з цим повністю згодна. 

Два! 

Щоб перекрити дірку в бюджеті глибиною у півтрильйона гривень, уряд розробив і вніс до Верховної ради законопроєкт 11416 про зміни в податковий кодекс. Війну будуть фінансувати за допомогою збільшення військового збору. Збір цей в країні з 2015 року, війна затягується і треба вже щось робити більш радикальне… Все логічно, згодна затягнути пасок ще на одну дірку. 

Три!

Не буду перелічувати усі новації законопроєкту, там багато карколомного (глянете самі, якщо таке цікаво). Сфокусуємося зараз саме на військовому зборі, який стосується усіх нас. З усіх підприємців та підприємств – 1% з обігу (це дуже багато в масштабах країни). З громадян та мобільного зв’язку – 5% від доходів. З ювелірного бізнесу – 30%. 

Спочатку мені здалося, що я погано бачу… Ба більше, дійсно погано бачу вже півтора місяця після того як на швидкості 100 км/год крізь відкрите вікно спіймала оком бідолашну муху (не треба їздити без захисних окулярів, бережіть мух!). Так от, прокліпавшися зрозуміла – точно тридцять, а не три. Свідомість повернулася і підказала магічне заклинання «танунафік». Це ж не затягування паска, а перерізання горла!

До того ж, подібна вибірковість щодо ювелірного бізнесу має системний характер (розповідала багато разів, навіть в 2015 році мульт робили, який і досі актуальний) і здається мені щирою неповагою до усього, що тішить мене і прикрашає вас. 

a58422ff7d8bb514072cb3f60d5bb26e.md.jpg

Чотири!

Відміняю усі плани, розкидуюсь з терміновими справами і витягаю з потаємної шафи коника непокори. Коник той вже трохи припав пилом, але виглядає рішуче. За коником у шафі ще валяється стара срібна труба і погнутий шолом… І понеслася збирати в коло ювелірну спільноту, бо подібні речі можна виправляти тільки разом. Хтось відкликався одразу, хтось після роздумів. Робила дописи і пояснення, не розгойдувалося... Паралельно закидала вудки до блогерів та журналістів, а до офіційного звернення по інстанціям було ще зарано. 

19.07 зробила емоційний допис «Чим завинили ювеліри?» в інстаграмі, який несподівано миттєво злетів та понісся мережею. Дуже багато репостів і цитат, щирі коментарі й повідомлення — і жодних слів, які зазвичай спливають догори про те, що ювелірів не шкода)  Знаєте чому? Бо я зверталася до звичайних людей, які розуміють: в тридцять разів більше, аніж іншим – доза надмірна й летальна. влюбленность

 

А що ж ювелірна спільнота?  О, ось це дійсно п’ять!

Найбільше часу я вбила на вмовляння колег прочитати законопроєкт, виходити з бульбашки, писати власні дописи для власних замовників та покупців та пояснювання на те, що ми не повинні бути цапами-відбувайлами за весь бізнес і бюджет. До речі, за інформацією в пресі, з 500 млрд бюджетної діри від вбивства ювелірів планують отримати користі 0,14 млрд (лише 0,28% від загальної потреби) кеп

Розумієте дивність ситуації? Суспільство чудово розуміє, для чого країні потрібні ювеліри. А от деякі ювеліри не розуміють, чому те, що відбувається навколо і всередині нашої галузі — принизливо, огидно й нестерпно. І коли я почула ідеї про необхідність з можновладцями домовлятися та пропонувати якісь альтернативи (ну може 15% ЇХ задовольнить?), свідомість тимчасово мене покинула.

Можливо це ланки одного ланцюжка: як не турбували модні бренди попередній грабіж при клеймуванні, бо вони ігнорували клеймування, то й поточний капець не турбує тих, хто податки сплачувати взагалі не планує? А може ще глибше: вивчена безпомічність та меншовартість проявляється в різних формах, заколисуючи свідомість і нашіптуючи дивні думки...

Фух, розповіла! Більше буркотіння не буде, роботи попереду вкрай багато. Я не здамся без бою, бо добре пам’ятаю: будь-які можновладці тимчасові, а ювелірне мистецтво — вічне. Колекціоную імена та історії, обіцяючи собі, що колись напишу книжку про досвід попаданця і виживальця. 

7b3e7b4280e59075f1346136c7bdd2bf.md.jpg

А тепер увага! Питаннячко до вас буде з сюрпризом: наведіть будь-який нестандартний аргумент, чому ювелірів треба оберігати, любити чи хоча б не чіпати. Один учасник = один коментар, а ось сюрприза наприкінці тижня буде два, від випадкової долі та від мене особисто. 

Дякую за витримку всім, хто дочитав.

З любов’ю, Олена Маслова любовь

LeTim
Пнд, 22/07/2024 - 03:52

Не впевнена, що моï аргументи нестандартнi, та все одно напишу). Хочу відразу зазначити, що все написане нижче я відношу саме до представників справжнього ювелірного мистецтва, бо не все ювелірне для мене цінне, і тим більше як мистецтво. Якщо коротко - ювеліри такого роду на кшталт психотерапевтів високого рівня, і водночас вони є просвітницьким імпульсом, своєрідною освітньою платформою, що несе для споживача величезний пласт нових знань (або спонукання до них), відкриттів, творчих досліджень, пошукiв вiдповiдей на вiчнi питання, звернень до історiï тощо. І все це закладено в кожному магічному творінні - симбіозі металу й каміння (або чистого металу). Людям у різний час потрібні певні символи, для різних цілей. Купуючи ту чи іншу ювелірну прикрасу зі змістом, яким її наділили майстри або кожна людина самостійно, ми отримуємо супербонуси до своєї віри, захисту, розумових дослiджень, та й просто до відчуття себе кращою версією, ніж були до того. І оскільки світ увесь час мінливий, то людство завжди прагнутиме оточити себе необхідними талісманами й амулетами, з якими життя безумовно стає більш наповненим у всіх сенсах. Тож навіщо намагатися знищити таку дієву для всіх галузь, що тримає уми та свідомість у тонусі, додає життєвих сил і рухає всіх, хто користується нею (а їх величезна кількість) до добра, розвитку, яскравого та осмисленого проживання життя? А в наш тяжкий час вiйни особливо необхiдна така ментальна пiдтримка, бо ми не первiснi люди з обмеженими потребами розуму. Незатьмарена свiдомiсть потребує постiйного опiкування. До того ж, справжні ювеліри масово не випускаються, це свого роду рiдкiснi дiаманти, нацiональне надбання. От знищіть їх і подивіться на жахливі наслідки для розуму людей, які залишаться без провідників у цьому вкрай складному світі. Щодо iнших справжнiх митцiв - художникiв, писателiв, музикантiв тощо - може теж треба приструнити на 30% з ïх доходу, бо чим вони вiдрiзняються вiд ювелiрiв? А тi, що складають колекцiï найгарнiшого одягу та взуття - вишуканого, премiум класу? Сюди ж до купи можна дiбрати всiх творцiв товарiв та послуг, що роблять щось нестандартне, якiсне, на рiвнi мистецтва, бо за вiкном двадцять перше столiття... Давайте придушим ïх всiх одразу, на радiсть нашим ворогам, а корупцiйнi потоки чiпати не будемо, бо то НЗ для можновладцiв. Простiше знищити ювелiрiв, чим дiйсно навести лад у ефективному та чесному керуваннi державою. То були моï роздуми чому треба оберiгати та любити митцiв-ювелiрiв. А ось не чiпати ïх треба хоча б з мiркувань, що глобально вони - чарiвники, а що може зробити вкрай роздратований маг - то краще не уявляйте....)
allavoytenko
Пнд, 22/07/2024 - 04:00

Ювелір - найдавнішня (ну або ж одна з найдавніших) професія людства! )) Серйозно, скільки існує людство, стільки ж існує ювелірна справа. Будь-який ювелірний виріб може повністю охарактеризувати конкретне суспільство (чи цивілізацію), його світогляд, цінності, рівень розвитку його науки і культури загалом. У цих намаганнях придушити розвиток українського ювелірного (і не тільки) мистецтва, що триває вже не один рік, особисто я вбачаю спроби придушення саме нашої культури й ідентичності. Може хтось нас боїться?
tatyanamx
Пнд, 22/07/2024 - 04:55

Наш коханий ювелірний дім Орінго точно треба оберігати, бо тут живе диво, магія, казка, радість та захоплення! Чесно, коли я прочитала усі ці новини, перша моя думка була - що я буду робити без Орінго? А потім я отямилась і подумала, що не буде ніякого такого «без Орінго»! Ви найкращі! Улюблені і неповторні! Тому і треба берегти… як усе, що любиш.
galady
Пнд, 22/07/2024 - 09:24

Чому треба оберігати саме ювелірів. Та ... хоча б тому що прикраси як і парфуми не дають мені з'їхати з глузду від війни, від страшного сьогодення. Тому що це та ниточка, яка тримає усвідомлення того що життя триває, а війна не назавжди. Тому що попри війну є люди які творять прекрасне, і Орінго серед них. Тому що ювеліри точно і без зборів вносять багато до бюджету, а ще й донатять, тому що вони живі люди і їх безпосередньо торкнулася війна. Тому що якщо заглушити зборами такі ювелірні будинки як Орінго, зникне унікальне, оригінальне явище в Україні і залишиться лише штампована посередність. Хто сказав що ювелірні вироби під час війни це розкіш, той перекриває бажання жити й творити попри все, залишає без ще одної радості безліч людей. Це все ненормально, і я не знаю як вам допомогти. Наші урядовці геть втратили і сором і совість
olenabuglova
Пнд, 22/07/2024 - 09:24

Якщо ювелірів не оберігати, то в далекому майбутньому ніхто не зможе знайти "Пектораль " наших часів, з якої наші нащадки могли б дізнатися про те, як ми жили і про що мріяли.
evka
Пнд, 22/07/2024 - 10:53

Ювелиры, не торгаши-перекупы, а именно ювелиры, творческий потенциал нации. Как народные песни, литература, живопись, скульптура.
primula
Пнд, 22/07/2024 - 11:34

Ювелірне мистецтво, коли це саме про творчість дуже важливе, як і будь-яке мистецтво. Зрозуміло, що принципи піраміди потреб працюють і найважливіше зараз просто вижити. Але наше українське "вижити" дуже часто складається із "запам'ятатися", "надихнути" і "залишитися в пам'яті поколінь". Якщо це те що допомагало нам століттями, то навряд чи варто відмовлятися від рецептів які працюють.
Mikurianka
Пнд, 22/07/2024 - 11:57

в мене також склалось враження що хочуть залишити кілька гравців, іншу частину перетворити на перепродаж з алі та дорогу латунь. А потім казати "та не було в нас нічого свого, яка культура ювелірності? лише наслідування та "псевдосільське псевдомистецтво"
isa
Пнд, 22/07/2024 - 12:31

Є хліб насущний,а є духовний. Будь яке мистецтво (не тільки ювелірне) живить та збагачує наше світосприйняття, мрії,творчість. Без цього людина лише тварина з первісними потребами. Я працюю в сфері культури і вона зараз не на часі. І в грошовому сенсі теж. Картини не на часі,музеї не на часі ...книги,кіно,музика,а за що тоді битися ? За бездушний клаптик землі? Все на часі. Те,що ідентифікує нас,що живить,що змушує йти далі, мріяти,захоплюватись. Те,що вчить,що надихає. Я вже не можу чути,що щось не на часі. Усе на часі. Життя коротке,не треба робити його ще й вбогим
larisa-shpakova
Пнд, 22/07/2024 - 13:09

У тому страшному лютому 2022 року, коли життя кожного з нас розділилося на до і після, в оточеному орками місті я зробила запит Google: "Як жити під час війни і не втратити здоровий глузд?". Серед купи марних рекомендацій, знайшла ту, якою намагаюся користуватися до цього дня. Виявляється під час війни треба продовжувати ЖИТИ, по можливості зберігаючи звички мирного часу. Попри війну і смерть продовжується життя. Ми знаходимо час і можливості для свят, подарунків, створюються сім’ї, народжуються діти, знімаються фільми, пишуться вірші і музика, створюються ювелірні прикраси. Це все не дає нам поринути в суцільний хаос, дає наснагу жити і перемагати. Ювеліри не повинні нести найбільший економічний тягар цієї війни. Їх мистецтво є частиною нашого національного культурного надбання. Його дуже легко знищити, але важко буде відродити. Треба берегти своє, українське!