Сади бувають різні. Красиві, гармонійні, хаотичні, божевільні. Як «Сад земних насолод» Босха, наприклад. А що, теж сад, не гірший за інші. Ця абсолютно божевільна картина - найвідоміша з усіх полотен на «садову» тематику. Спробуємо зрозуміти, що ж хотів сказати автор.

Таємний сад, захований від очей, часто зустрічається в казках. Але іноді героїні там не тільки засинають, а й прокидаються…

Зробили чергову перевірку літотеки і зібрали для вас квадрати на новий лист. Як завжди, заповнили порожні місця і додали деякі приємні знахідки!

Попри усі надскладні обставини, любов моя до каменів Swarovski не зникає з плином часу. Дев’ять років тому почався цей роман і навіть деякий час наші почуття були сповнені взаємності! Але не все в моїй любові безхмарно, на жаль…

Чи може існувати сад, у якому немає жодного дерева? Ба більше, сад, у якому дерева не потрібні взагалі? Японські сади каменів суворо відкидають будь-яку рослинність, крім, хіба що, моху. І це зовсім не естетичний каприз, а своєрідне філософське послання.

Помістя заможної родини початку  20 століття нескладно уявити. Чимало з них збереглись мало не в первісному вигляді, з широкими дерев’яними сходами та важкими, вишуканими меблями всередині. Щодо затишку, то в кожній країні були свої уявлення про обов’язкові елементи декору.

«Садок вишневий коло хати…» – це знаємо усі ми. Та насправді в історії нашої країни була ціла купа садів, величних, атмосферних і напрочуд красивих. А деякі навіть зберіглися до сьогоднішніх часів!

Хочеться розпочати новий тиждень чимось легким, наприклад — ранковою замальовкою про власний сад, поділитися з вами його повітрям та маленькими таємницями. Не буває нетаємничих садів і не буває однакових садів, бо кожен маленький клаптик землі на три кущика та п’ять квіточок, вишник навколо хати чи гектар яблунь — окреме місце Всесвіту, де людина і природа разом творять справжні дива.

Якось несподівано серпень добіг середини. В нас залишилася крихітна, найсолодша скибочка літа – і в ці дні точно буде чому радіти і що разом відсвяткувати 

Неважко уявити, про що думає більшість людей, почувши слово «скоморох»: про щось божевільне, строкате, галасливе... і російське. І абсолютно несправедливо! Скоморохи, наполовину актори, наполовину блазні (і навіть трохи жерці) розгулювали всією східною частиною Європи, непогано почувалися в Києві, і навіть вплинули на майбутніх кобзарів і лірників!