Деякі з моїх “карантинних” книжок:
“Бог Дрібниць”, Арундаті Рой. Новий для мене автор, точніше, авторка. Прочитала за рекомендацією людини, чиєму літературному смаку довіряю. Драма з яскравим етнічним колоритом. Не моє, сприйняла текст якось відсторонено, не “торкнулося шкіри”. От фільм би за мотивами подивилася із цікавістю, а книга для мене затягнута (хоча люблю великі об'єми) і місцями нудна. Відверто описуються проблеми насилля в сім'ї, педофілія, нюанси традиційної кастової системи. Для мене всього цього виявилося забагато. З тих книжок, по яким краще скласти враження самостійно, за відгуками не зрозуміло.
“Доця”, Горіха Зерня. На відміну від попередньої, ця книга не просто “торкнулася шкіри”, вона наче лишилася “під шкірою”, вивернула навиворіт. Книга — відкрита рана, вона болить. Донецьк, 2014-й. Жінка творчої професії, яка опинилася на війні, зародження волонтерського руху. Майже всі дійові особи мають своїх реальних прототипів і це відчувається.
“Я задихалася від захвату, від всеосяжної та безкінечної краси, яка заполонила все навкруги, яка текла у повітрі, пронизувала руки, очі, груди. Я всотувала ідеальну гармонію лапатої яблуні та дубового листу. Могла годинами роздивлятися власні руки проти лампи, вивчаючи досконале плетиво судин і капілярів. Я брала чорну як вугілля основу і оздоблювала тяжкими кришталевими краплями так, щоб світло, відбиваючись від кожної грані, заломлювалось у третій і поверталося до джерела, розсіяне на чисті спектральні складові, знову зібрані через призму. Ідеальна чистота світла, бездоганна чіткість форми, — у цьому була магія.
(....)
Потрібно пристосовуватися до життя в нових умовах, але для початку я ніяк не могла визначитися, чи хочу жити....”“Фелікс Австрія”, Софія Андрухович. Звернула увагу завдяки згадці про цю книгу у “Літературній вітальні”. Дякую Анастасії за вибір теми!
Фільм досі не дивилась. Досконало виважене кожне речення, ними просто смакуєш, наче цукерками чи тістечками. Заплутаний клубок обов'язків, конфліктів і особистих прихильностей між панною та її служницею, який “намотувався” з часів дитинства. Рекомендую. На днях отримаю новинку від Софії — “Амадоку”, вся у передчутті задоволення
"У тебе є великий талант — дбати про інших. Це великий дар, бережи його. Але часом мусиш і сама про себе подбати, й іншим дозволити." 
