Збірку віршів Павла Вишебаби "Тільки не пиши мені про війну" мені подарувала донька на день народження. Підгледіла, що я зацікавилася постаттю Павла Вишебаби. А він дійсно цікавий, колоритний, несхожий на інших. Вікінг, якого час помилково/непомилково заніс у наші буремні землі.

Ця книга з'явилася завдяки наполегливості Івана Малковича, який, тонко відчуваючи якісний літературний матеріал, перший подзвонив Павлові і запропонував йому видати збірку віршів.
Вона захоплює вже з палітурки. Білий папір зі слідами чорної чи то землі, чи то кіптяви, що в'їдається у шкіру так, що не відмиєш. І народження поезії на ньому. Перший рядок вже з'явився на аркуші, інші тільки починають проступати.

* * *
Тільки не пиши мені про війну,
розкажи, чи є біля тебе сад,
чи ти чуєш коників і цикад,
і чи повзають равлики по в’юну.
Як у тих далеких від нас краях,
називають люди своїх котів?
Те, чого найбільше би я хотів,
щоб не було суму в твоїх рядках.
Чи цвіте там вишня та абрикос?
І якщо подарують тобі букет,
не розказуй, як бігла ти від ракет,
розкажи, як добре нам тут жилось.
Запроси в Україну до нас гостей,
всіх, кого зустрінеш на чужині,
ми покажемо кожному по війні,
як ми вдячні за спокій своїх дітей.
А ось і пісня на цю поезію.
https://youtu.be/EVnqSP7aRzk Після чорного форзацу ріжуть очі сліпучо-білі сторінки, а акварельні малюнки на них, як марево у літню спеку.


Ця збірка - сповідь і молитва.





Придумався ескіз каблучки "Обійми". Наголос може бути як на "і", так і на "и".
Це дві людини, що схилилися одна до одної у обіймах. А крила за спиною має кожний.
Ескіз вийшов дещо авангардистський. Варіантів каблучки може бути багато. Можна усю її зробити повністю або частково наскрізною. Голівки можна виконати зі срібла або закріпити камінці - овали. Каблучку можна доповнити сережками-пусетами, які повторюють голівки.
