Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Фотозамальовки

Для комментирования войдите или зарегистрируйтесь
78 posts / 0 новых

Втр, 06/06/2023 - 09:47 #72

Оленочко, ліс моя постійна відрада з дитинства, тож для мене він завжди живий і щиро радію, що й діти теж захоплюються його чарівністю.
Щодо Ліни Костенко, повністю с тобою згодна, хоча до мене ця любов прийшла не зі шкільних років.

Втр, 06/06/2023 - 16:00 #73

Танюша, як бачу твої високохудожні світлини природи зависаю надовго над цією красотою. Хоча б з тобою у лісі "побуваю". Дякуюheart

Вс, 24/09/2023 - 16:42 #74


А завтра нас усіх чекає осінь –
Красива, фантастична, золота!
І вересневі ранки – теплі, босі,
І вечори, й холодна ніч густа…
І кава ароматна на світанні,
І неба ясно-синя височінь…
Нехай ця осінь втілює бажання,
Тож відпускайте мрії в далечінь!

Вікторія Чорній

5dfb0abacc8f4da2e81d91448d343ace.md.jpg
a392d63d41520086b9c4721da7ce65d3.md.jpg
Що за диво — осіння палітра!
Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка в повітрі летить.
Листя золотом щирим палає
Під промінням осіннім палким.
Вітерець між гілками зітхає,
Зачарований дивом таким.
Ну, а небо — безмежне і синє
Заворожує серце умить.
Подих вітру — і листя осіннє
Все летить, все летить і летить…
Надія Красоткіна


f1db8701a1ba1c6afc4833eadcef1736.md.jpg

2da66e3050071e0c2aef6d04c2e7f5c2.md.jpg

Шепіт, шелест, шерех листя...
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.
Шелест, шурхіт по діброві...
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь...
Т. Корольова


2e70e704ac86db24ae9852a11a2a26e9.md.jpg

262bfae11d59c679e11609bfdd04a7c0.md.jpg

Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.
На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.
Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою. 
О. Війтик-Ющук


4a6564dabc57fc206ff620e71c35ff2d.md.jpg
866d632e06ba9e68ecd4d5dcb21dadcf.md.jpg
c0fc27346aae58aefc3d8b672be786c5.md.jpg

2e6b93f99bdae88bbcbc78ddd461cd66.md.jpg

50a8415d4c1af6c8af226b13f21a8e0f.md.jpg

08d31d01f0536160dbc9b03589d2f1a3.md.jpg


На місто стомлене здаля дихнула осінь:
Повітря в ніч пило міцную прохолоду,
А ранком – почепилась блідо-сиза вогкість
На будинки, мости, на води…
Там, десь за обрієм, вона спросоння дише.
Її – цю ніч поцілувало літо,
Прийшло, промовило: "Ще спиш?"
І нахилилося, в тумани оповите.
Спросоння кліпнула й зідхнула —
Приснились: золото і листя шелест,
І роси ранкові, й дзвінкі осінні луни,
Коли кривавий лист дорогу стеле…
Зідхнула ласкаво, промовила: цілуй! —
Змутніла неба синяя емаль,
І вулиці повив серпанком ніжний сум,
Заводи одягла вуаль…
А вдень – буяла літа перемога —
Останні ласки – огневі…
Будинки літу цілували ноги
І слали погляди з-під довгих вій…
Асфальти дихали жадібно і смолисто
І заховатися спішили в тінь —
Востаннє літо цілувало місто,
Йдучи в прозору далечінь.
Андрій Панів


aebd5710f76ae2038674c804845ee074.md.jpg
45df48a2cecd758a855cbe2a13285a98.md.jpg

aff549f74aaa5efc71d6e89eec7cc4d7.md.jpg

Сб, 21/10/2023 - 22:29 #75

Зриває жовтень вересневі маски,
Та холод за вікном, а не в душі!
Бо створювати миті, наче з казки,
Допомагає кава, і вірші…

                                 Вікторія Чорній

82facc58b2dcd34c43f87284d0532ded.jpg
ae74cd421679f6b4ff952e8dfe58e98d.md.jpg

61595d58877c4958201699102f14b4c9.md.jpg

4c00975bf001859590e587fac9f9a93d.md.jpg

adfde0477af718b64acbdaf5bece1dcc.jpg

Що за диво — осіння палітра!
Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка в повітрі летить.
Листя золотом щирим палає
Під промінням осіннім палким.
Вітерець між гілками зітхає,
Зачарований дивом таким.
Ну, а небо — безмежне і синє
Заворожує серце умить.
Подих вітру — і листя осіннє
Все летить, все летить і летить…

                                Надія Красоткіна

505a5dfc120a75bbc002de474a14acb2.md.jpg
5d00fd738c8246f5529406e5ccd9c841.jpg
877fe83903f22d52ad7d777c93952399.jpg
5485a6809a1d323ac9c32d54a08f7945.md.jpg

4ff9d4ca8e7388658b1626bd67b7c39a.md.jpg


Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим!
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино…
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

                                           Ліна Костенко

03e559ed897d0642f2ead6fa22d53d16.md.jpg



35e224f9ceda384d73fffcf2207c5417.md.jpg
b359397b33d4c82736f759095aab858a.md.jpg
Осінь на камінчику
над ставком присіла.
Мило із промінчиком
осінь говорила.
Дав промінчик осені
золотої фарби,
щоб змінила господиня
довколишні барви.
Осінь розсміялася
Радісно, щасливо:
— Трішки постараюся —
Зроблю справжнє диво!
Зараз ось розбавлю
фарбу-жовтяницю,
уділю дві краплі
зеленій травиці.
А сосні не треба —
Хай зелено буде.
Згадувати літо
будуть звірі й люди.

Марія Пономаренко

844bf6007fe8636deb3f4b82795d0fa4.md.jpg


a84c958470eb2bf93b2398f927254b90.jpg



108fc13ea109fd9f1b77ba7ff2d30c8f.jpg
533eec5f04199b3a7aa19f9f634e3b31.jpg

1fe7c66b66d44a3b8f5d3258e8defa95.jpg



Отакі чудернацькі "панкейки" angry

a3fa06be2664e67f79cfa9e19b87de27.jpg



 

Вс, 21/01/2024 - 17:45 #76

М'якою ходою сніг засипає місто, не спішно беручи його в полон.
Він майстерно вносить білосніжні корективи в архітектуру, прикрашає двори та дерева на свій смак, наче даруючи всім день з чистого аркуша...

e41ddef33540812a79ab1adcab1e99db.md.jpg

0c0bdf3325a0262511893a0c48d6891e.jpg

3445e154dcbb135c8ba451d1b9f11e8e.jpg

2992fd0fcd3b618f29ddcc3b6f13c585.jpg

Міське озеро зачароване льодовою ковдрою, де-не-де на поверхні ще видно боротьбу течії. Відважні рибалки вже пробують міцність та пробурюють кригу. З берега вони нагадують зграю поважних пінгвінів.

4c54c3d0c4996c1558391929e0dc8bd9.md.jpg

179ed042f6ffa31778f08288dd982c00.md.jpg

849f97035f927e1cf0f37fa19db50330.md.jpg

ca1ee535eef808343082a505fa4d7fd5.md.jpg


Сонце ковзає по льоду, виблискує сонячними зайчиками, намагаючись зазирнути в таємничу глибину.

70c139ba3ebde827872e49e9d8481406.md.jpg

71d8624e3d982f73d5656462dc5f959d.jpg



Безмежна блакить дивиться в срібну дзеркальну поверхню, намагаючись вловити відображення своїх пухнастих вершників, котрі гойдаються на довгих вітах старих берегових верб.

04fd6eb410217ef7922a41314fc71feb.md.jpg


3d8cca74905296f74d2237b2080648c9.jpg

d8e531bc09687b8907d517007b86c20b.md.jpg


Повітря морозне й чисте.
Сніг скрипить, іскриться, грайливо виблискує діамантовим блиском, а його кришталеві подружки-бурульки від надмірної сонячної уваги влаштовують капіж.

cd9a844be14c78a2244548dd0f997c04.md.jpg

b6865b991442b1779b5ef391823a35c8.md.jpg

ba242c4e14bdd55e4d52efd466a47a45.md.jpg


Прикриєш очі та відчуваєш якусь нереальну камерність: складається враження, що ти десь далеко за межами міста, бо навколишня тиша вражає, всупереч кількості людей навкруги.
Місцеві мешканці озера - качки змушені були перелетіти до паркових озер, які не повністю замерзли, де їх з радістю підгодовує малеча.

906656dc803d569d74dd374f1e23f587.md.jpg

f5a5294f0cb60337b937c951c7bc6d8f.md.jpg

6b1208749263f1c5ed0a8d23e5a33905.md.jpg

5f0cdb429ffb66d318a61abe17c55a03.md.jpg

39405a6253eb9a041a0bc49767c5a4c5.md.jpg

Здається час спиняється...


24e5fef0b77a337e3b880f262a6b64f7.md.jpg

fd5081d7ac15078e1832e0281b830b8f.md.jpg

393ea27209342870d366ec78f9a47ba1.md.jpg


bb34aa9d5ea7996e6bb58fdea172f184.md.jpg

та ні...
він плине...
та нагадує, що не за горами весна...

c34e3f815db17d1900138321d6b26bae.md.jpg

8f822d74ad641f8c77a92320970b8995.md.jpg

Пнд, 22/01/2024 - 00:05 #77

Таня, величезне спасибі за цю зимову прогулянку! heart Не кожному дано на фото помічати такі чудові моменти. Так, природа досконала у своїй неповторності, вона унікальний художник, від якого всі в захваті, але донести його через фото можуть не всі. Тобі ж це вдається повною мірою. Дякую, і не зупиняйся)

Пнд, 22/01/2024 - 16:49 #78

Оленочко, щиро дякую, що віртуально гуляєш разом зі мною heartsurprise