Якщо "лінь та неповага", "...відсутності дитячих пісеньок, музики, фільмів і книжок українською..." - камінь у мій город (стосовно мого коментаря). то поясню ширше.
Свято у дитячому садку ( з чого, на мій погляд дочки та онуки працівників саме дитячих садочків, і починаться розвиток дитини) складається десь з 50 - 80 записів. У середньому. І це у моєї мами тільки 5-6 груп. Так, дещо з них - це інструментальні композиції (для танці або ігор). Все інше - ні, пісні з текстом. Текст пісні для дитячого садочку не має включати у собі певний перелік слів (бо інакше "свідомі" батьки за кожне на перший погляд звичайне слово будуть катати скарги ледь не на президента). Скільки популярних пісень таких Ви особисто знаєте? Новорічних без "бокалів", наприклад? Порахуйте. Так само пісня (для співу, не для танцю або сценки) має певні особливості для виконання дітьми різного віку, тож часто, якщо є ноти, то їх треба переробляти, бо інакше це просто шкодить дитині. На свято не можна брати пісні тільки одного композитора (один почерк прослідковується, дітя нудно тоді сокійно перечекати не свій номер). І т.д. і т.п. Розбір усіх моментів просто не можу зробити, бо це те, що за стільки років маминої праці чула від неї, а сама я не є спеціалістом. Кожного року співати одне те й саме і 20 років мати один і той самий сценарій свята - це жах. У мами в садочку якийсь час батьки збирали щось на кшталт 5грн і за ці кошти садок купляв віяла, тканину на костюми (шив хтось з батьків), .... Але то було давно, поки не випустились діти, батки яких хотіли їх розвиток. За ті ж кошти було купили у дитячого композитора диск із піснями (+,-,ноти), бо так, він теж заслуговує на оплату своєї праці, тільки ось за заробітну плату музичного керівника, вже вибачте, не накупишся. Навіть книжки їй купляю я та розказую, що була акція. А з тієї книжки не все можна брати, та й не все добре. Інколи й текст переробляти треба (благо, що римувати для мами не проблема, але ж поет, композитор, хореограф, вихователь, музичний керівник то різні професії)...
Про книжки - то не до мене, я про це не писала, то до батьків.
Про "злощасний суржик, який не є ні добрим, ні поганим, бо діалекти і суржик просто є". То це не завжди правда, іноді за суржик мої знайомі (серед них були й ті, хто все життя балакав російською, але робив спроби перейти на українську) потрапляли в дуже неприємні ситуації. Яскраво запам'яталася, коли людина з Харківщини (суржик) спілкувалася з працівником банку зі Львова... Вибачте, була свідком тої неприйнятної розмови. Врешті решт та людина почала просто говорити російською, бо нею спілкувалася без акценту.
В цілому ж з Вашою думкою погоджуюся і вважаю правильним передивитися свій контент, бібліотеку та мовлення. Що особисто і зробила. Але виправити тих, хто, наприклад, у 70-ті приїхав з росії до України на роботу, а зараз є пенсіонерами, на мій погляд, неможливо. А вони теж є громадянами нашої країни та голосують, надивившись російського тв, бо " у наших нечєго смотрєть". Особисто я маю сподівання, бачу, що культурний фронт працює, до мамчиного каталогу натягала трохи новенького репертуару (хоч вона й збиралася вже на покій, але чекає на своїх вихованців і мріє зробити для них бодай ще одне свято).
