Вітаю всіх орінговців з Днем Незалежності!
Багатьом здавалося б, - Кузьма Скрябін в першу чергу співак, чи не так? Проте «Вікіпедія» характеризує його, крім того, і як композитора, телеведучого, продюсера, актора… а також як поета і письменника. Ну а хто ми такі, щоб їй не вірити?)
А якщо серйозніше, то Андрій «Кузьма» Скрябін (Кузьменко) може вважатись письменником й поетом (а отже й невід’ємною частиною української літератури) хоча б тому, що збірки його пісень-віршів, а також його повісті можна знайти на поличках наших книгарень (а також і на моїй поличці)).
І головне: як і будь-який справжній письменник та поет, він зміг вплинути на становлення сотень і тисяч особистостей цілого покоління та обличчям епохи тодішньої України 90-х і 2000-х.
Важко було обрати єдиний образ, який би вдало уособлював прозу та лірику з улюбленої книги «Кузьма Скрябін: Проза/Поезія», оскільки немає там такого твору, який би не викликав в мене емоційної віддачі.
Тим не менш, напевно, все ж є один образ, який міг би втілитися у особливій для мене срібній прикрасі.
Образ незвичний та незвичайний, але тому й закарбувався мені в пам‘яті.
Образ цей звучить в тексті, який я любив слухати ще раритетному батьківському касетному магнітофоні літніми вечорами, коли до треку доходила черга:
коли я ходжу по місті
на мене тиснуть люди
я бачу їхні руки
я бачу їхні губи
я довго ходжу по місті
мене нервує небо
то є не моє небо
то і не твоє небо
сонце на стінах
я там де сонце на стелі
танцюю танець пінгвіна
страшно веселий
«Танець пінгвіна» - всього два слова і одразу в голові спливає візуалізація, адже зазвичай це не ті два слова, які зустрічаються разом.
Не уявити цей образ так само важко, як і в ситуації, коли людині повторити давній жарт-пастку: «Не думай про рожевого слона».
Цей образ чудово доповнюють словосполучення «сонце на стінах», «сонце на стелі», що створюють довкола нього ореол неймовірної теплоти.
Мені складно сказати, що саме означає «танець пінгвіна» і як він прийшов Кузьмі до голови.
Можливо, відповідь можна підчепити в якомусь маловідомому інтерв‘ю, однак знайшов я лише згадку про те, що текст був написаний ніби як 1992-го року, а із альбомом реміксів 1998 року ця пісня і зробила гурт «Скрябін» відомим.
Можливо, «танець пінгвіна» нічого і не означав та й не мав ніякого сенсу. Проте магія писемної творчості полягає в тому, що як тільки придумане автором покидає його голову, воно припиняє йому належати і кожен вільний в тому, щоб наділити символи та образи власними сенсами й інтерпретаціями.
Хай там як, але образ «танцю пінгвіна» під «сонцем на стелі й стінах» володіє неймовірною запам‘ятовуваністю.
Саме тому у мене виникла ідея кільця «Танець пінгвіна».
Отже…
Кільце являє собою так званий «спіннер», тобто це кільце із двох складових частин, верхню з яких можна прокручувати.
Зовнішнє кільце має круглий отвір-віконечко і вирізьблені промені, що в сукупності утворюють стилізоване сонце. Ширина шинки орієнтовно 18-19 мм.
Внутрішнє кільце має 5 зображень пінгвіна, що танцює (5, оскільки практично-експериментальним методом художнього витинання на папері було доведено, що у форматі такого кільця орієнтовно поміститься саме стільки пінгвінів)))) Ширина шинки орієнтовно 16-17 мм. Зріст пінгвіна близько 14мм.
Повертаючи верхнє кільце, у віконечку будуть мінятись фігури пінгвіна, створюючи враження, ніби він танцює під сонцем.
Дякую Орінго за чергову мотивацію до творчості. Перемоги, миру, добра і сонця нам всім! Все буде Україна!
P.S. Звісно, я міг би обрати більш складні або серйозні образи, на які надихає класична та сучасна українська література. Втім, мале кумедне пінгвінятко, що танцює під сонечком, на мою думку, не тільки ділитиметься своїм теплом й бадьорістю у цій темній турбулентний час, але й у мирні, такий довгоочікувані часи.