Мрії ПчілкиЇї звали Ольга Петрівна, але світ запам'ятав її як Олену Пчілку (1849-1930рр.), мати Лесі Українки і ще п'ятьох чудових дітей. А ще вона була жінкою епохи модерну, втіленням прекрасної української берегині.
І надзвичайно активною ( навіть за сучасними мірками) у справах демократичних свобод жінки, сім'ї , громадянської діяльності.
Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку
Після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.
Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту
Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському.
Олена Пчілка була першою укладачкою книжечки віршів та оповідань для діточок українською мовою.
Спочатку, у 1882 році з перекладів російських та польських письменників вона уклала збірку "Українським дітям", а згодом з'явилися
"Вірші і казки з малюнками для дітей" видані в Гадячі в 1914 році.
Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок
Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.
Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову
Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».
Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»
Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала змогу видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання.
Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком
Із 1925 року була членкинею Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.
за матеріалами сайту https://ukrainky.com.
"ДІТИ — СЕ НАШ ДОРОГИЙ СКАРБ, СЕ НАША НАДІЯ, СЕ — МОЛОДА УКРАЇНА"
Олена Пчілка
ДІТОЧКАМ
Гайда, дітки, у садок!
Любо там та мило!
Скільки всяких там квіток
Сей рік уродило!
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м’ята,
І барвіночок хрещатий
Стелеться до хати.
Там метелики і бджоли,
Пташки-щебетухи,
А в травиці скрізь навколо
Кузки-стрекотухи.
Сонце з неба світить, гріє,
Сяє, мов сміється,
І, як вільна пташка, мрія
До небес несеться.
PS Уся діяльність Олени Пчілки велася у контексті суворих заборон на розповсюдження усього українського.
Ємський указ доповнював основні положення так званого Валуєвського циркуляра 1863 року. Указ забороняв:
Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою, без спеціального дозволу;
Видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот;
Друкувати будь-які книги українською мовою;
Ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881 р.);
Влаштовувати концерти з українськими піснями;
Викладати українською мовою в початкових школах.
Дозволялося видавати українською історичні літературні пам'ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою, та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам.
На підставі Ємського указу було закрито Південно-Західний Відділ Російського Географічного Товариства у Києві, припинено видання «Киевского телеграфа», ліквідовано Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, М. Зібера, С. Подолинського та ін.). В 1878 на Паризькому літературному конгресі М. Драгоманов виступив на захист української мови і культури і різко засудив Ємський указ.
Я пропоную розглянути ескіз каблучки, яка продовжує тему підвісу Разум пчелиного роя. Бджола - стародавній символ мудрості, працьовитості та порядку. Каблучка імітує бджолині соти з пчілкою, яка милується квіткою.
Особлива 20 сесія: українська художня література без обмежень!