Доброго дня, любі Орінгівці!
Страшенно скучила за всіма вами. Та нарешті добігла кінця моя літня відпустка (якщо ризикнути її так назвати))) В реалі все було більше схоже на виправно-трудовий табір, бо сталося так, що мама змушена була поїхати на місяць, а вся живність, господарство, городи, діти, жнива і т.д. були закріплені за мною. Все б нічого, але я, чоловік, брат та невістка вирішили зробити мамі сюрприз і розвернули ще й широкомасштабні ремонтно-будівельні роботи, одним із результатів яких стали поламані нігті, що дуже ускладнює мою участь у лаковому конкурсі, особливо, якщо враховувати, що обидві руки у мене і так ліві і я не великий майстер манікюрної справи.
Але то все – ліричний відступ, який я написала для того, щоб ви краще зрозуміли, яким неоціненним подарунком була для мене ваша і моя участь у конурсі «Спіймай Орінго в кадр», а також той неперевершений подарунок – сережки «Орден странствий» і подарунковий купон, які мені подарувало Орінго за участь у конкурсі «Выходи, тебе водить!»
Як я чекала посилочку – словами не описати!!! У ній було чимало цікавенького і гарнющого - "Орден странствий", колечко і сережки "Шанти", колечко "Лесные секреты" (нарешті я таки дозбирала свій гарнітурчик зі змійовиком)))), сережки "Ода" з натуральними вставками, "Старинный крест 2" і велике колечко "Маков цвет 3". Але моя любов із першого погляду – таки сережки «Орден странствий». Скажу чесно, на сайті око зачепили великі сережки, але перший погляд на їх вагу заспокоїв – не моє, від них мої вуха з тонкими мочками опадуть, як осінні листки. Тому інший варіант сережок пройшов повз мене непоміченим. Та, виявляється, всі випадковості в житті мають свою дивну, але непереможну логіку – сережки все ж стали моїми як подарунок від одного пречудесного інтернет-магазину срібла))) І це саме той випадок, коли твоя прикраса сама знайде тебе, навіть тоді, коли ти ще й не підозрюєш, що вона 100% твоя. А вони насправді такі класні і підходять мені мало не до всього гардеробу))) Більше того, мені так хотілося сфотографуватися в них у якомусь замку… Ну так хотілося, що словами не передати. Але на біду – поблизу жодних пристойних розвалин, окрім тих, що ми самі ж наробили у своєму дворі))) І тут чоловік не витримав моїх творчих мук і швиденько та спонтанно організував невелику вилазку найближчими до нашого тодішнього місця перебування замками сусідньої Тернопільщини за маршрутом Теребовля - Сидорів - Чортків - Язловець - Бучач - Підзамочок - Микулинці - Залізці. Навіть не замками, а їх руїнами, що теж було на руку, бо в селі ми позагоряли смугами, місцями почала клаптями облазити шкіра, а п’ятки довелося широкомасштабно рятувати вже після повернення додому, тож чим менше людей нас бачили, тим краще. Для майбутньої фотосесії десь у бабусиних скринях було відкопане плаття, щоб хоч трохи органічніше виглядати на руїнах))) Та достатньо слів, дивіться, яка в мене краса!!!




Тут я, звичайно ж не втрималася і влаштувала фотосесію і своїй давній вірній подрузі Енігмі, а що - фотокарток із Сидорова у неї ще нема)))





Отримане трохи раніше, але не фотопрозвітоване колечко Шамбала з фіолетовою яшмою



Наразі фотокартки ще залишилися, але нервиїх загружати вже закінчилися. Якщо буде цікаво, можу показати всі руїни, на фоні яких я виглядала ще досить молодо))) Вдячна це справа, позувати на фоні розвалин, полюбе будеш виглядати молодшою за паспортний вік і за фон)))) У фотосесії брали участь "Орден странствий", Старинный крест 2" з гранатовими фіанітами, "Энигма", "Лесные секреты", "Шамбала", Альтер Эго", "Шанти". Спасибі за увагу!
Сережки, що кличуть у мандри, та інша краса