Спасибі! О, то ми блукаємо одними і тими ж стежками, шкода, що не в один час. Мені окрім замкових руїн дуже сподобалися і самі містечка - Чортків і Бучач - такі невеликі, але своєрідні, із яскравими обличчями. Шкода, що нам не вдалося побувати на виставці скульптур Пінзеля у Бучачі, чомусь було зачинено((( А саме він колись оздоблював скульптурою тамтешні будівлі. Але от поміж самих руїн я віддала першість Сидорову. Саме там відчувається найбільша велич. А краєвиди! Та ще й діти натрапили недалеко від замку на козеня, то ми ледве звідти виїхали, козеня мало саме в машину не мостилося, мабуть, йому було нудно, а тут така компанія до нього прибилася, а двоє ще й маже на одному емоційному рівні із ним - готові бігати-стрибати-буцатися))))


А знаєте, нам ще вдалося на Петра і Павла з чистою совістю (свято ж, отож роботу можна було спокійно проігнорити))) вирватися в Жовкву і на Високий замок у Львів. От Жовква, скажу я вам - казка! Там такий ансамбль у центрі містечка, така площа здоровенна! І палац, який зараз потрошки реставрують, і костел, в якому зберігалися дві величезні картини Альтомонте - "Битва під Віднем" і "Битва під Парканами" (вони зараз в Олеському і Золочівському замках висять, відреставровані за кошти Євросоюзу), і синагога, і старенька дерев*яна просмолена церковця, і... Там стільки цікавого, та ще й містечко, як намальоване. Ну а Львів - завжди ЛЬВІВ. Мрію втекти туди сама або з чоловіком хоч на 2-3 дні - і хай весь світ почекає!