Як і обіцяла раніше, це буде окремий допис про зворотній бік підвісу «Роздуми про сенс». Підвіс невеличкий (висота 38 мм і ширина 19 мм), але на два боки вмістилося так багато знаків, що мені довелося уповільнитися і уважно ще раз подивитися на зроблене… 

З 2013 року в Орінго є герб, який складається з трьох кругів, що обертаються, та й саме ім’я зазвичай пишеться округлими заспокійливими літерами, та цього разу щось пішло не так — в Орінго несподівано з’явилися кути. Трикутник все одно міг продовжувати обертання всередині, але ж це трикутник… 

Спочатку я просто дивувалася, та потім помітила, що трикутний знак Орінго мене ніби переслідує на кожній сторінці, то й вирішила — нехай залишається, як особливий знак для особливих часів. Все одно після війни будуть інші колекції, тож не виключено, що будуть логотипи квіткові чи райдужні. А ще наше дзвінке ім’я покращує настрій, навіть якщо воно вийшло з кутиками, і носити його ближче до тіла — корисно й приємно. 

Тому право на верхнє трикутне поле чесно отримала шалена інтерпретація Орінго, трохи напружена й колюча, схильна до прокладання коротких шляхів, але все одно гармонійна і жива. 

На звороті нижнього трикутника викарбувалися літери... Теж їм спочатку опиралася, бо «це ж вже було», але вони узяли мене змором. 

Давньогрецька версія афоризму (γνῶθι σεαυτόν; лат. «Nosce te ipsum») є чи не найважливішою з дельфійських максим — надихаючих та наставляючих висловлень, які були вирізьблені біля входу в храм Аполлона в Дельфах. Точна дата створення та автор цього висловлювання невідомі, але Платон колись стверджував, що група визначних філософів піднесли у дар богу Аполлону цю фразу, як початок всякої мудрості. 

Хоча й це дуже відоме висловлювання, воно мене не надто хвилювало, на відміну від постійного девізу «Festina Lente». Для мене велике пришестя «Nosce te ipsum» (Пізнай себе) почалося з трактатів Сковороди. Чим більше закохуюся у філософський спадок Григорія Савича, тим частіше ловлю себе на неусвідомленому цитуванні. Блискучою дорогоцінною ниточкою проводить він учнів своїми роздумами, повторюючи під різними кутами максиму про самопізнання:

«— Хіба не маємо й не бачимо в собі людей?

— А яка користь: мати, але не розуміти? Споживати, а смаку не чути?.. Коли хочеш знати, ми так бачимо людей, якби хтось показував тобі одну лише людську п'яту, сховавши голову й усе інше тіло. А без голови взнати людину годі. Ти ж бо сам себе бачиш, але не розумієш і не тямиш себе. А не розуміти себе самого — це те ж таки, слово в слово, що згубити себе. Коли в твоїй хаті заховано скарб, а ти про те не знаєш, це все одно, що його нема. Отже, пізнати самого себе, і відшукати себе самого, і знайти людину — одне і те ж...» («Наркіс. Розмова про те: Пізнай Себе», 1769 — 1793 рр)

Як робоча версія розглядалася трохи довша фраза з тим же сенсом «не шукай поза собою», але гармонійно написати це на невеликому трикутнику вручну не виходило, тому срібний голос з трикутника минулого впевнено радить спробувати пізнати себе. 

Що ми ще бачимо на звороті підвіса «Роздуми про сенс»? Дуже багато маленьких трикутничків, які ніби розсипані на полі. А може вони летять угору чи вниз?

Про них теж варто дещо сказати окремо. Так, трикутного і динамічного на сторінках було настільки багато, що інколи мене укачувало. 

Однією з постійних ліній останніх місяців була некваплива казкова історія про взаємодію Зла й Добра зі звичайною людиною. Я ніби й розуміла, до чого все йде, але зазирнути в кінець їх пригод не вдавалося тоді, та й зараз відчуваю, що там де я в блокноті поставила крапку, за цей тиждень вже насипалося чимало трикрапок і трикутників.

Бачу в такому нескінченному й недосконалому процесі завершення усі ознаки живої справи, яка пручається моїм спробам залакувати її у якомусь сталому вигляді. 

Якщо хтось читає не лише текст, а й уривки роздумів з фото, то вже мабуть помічали, що це за трикутні скалки летять у срібному світі. 

А якщо не бачили, то й добре — далі може бути цікаво. Ми з вами пройшли тільки половину шляху. Меншу половину. І далі буде. 

О.М.

P.S. Додаю посилання на попередні розділи історії колекції "Я дам тобі знак":

1. Про початок створення колекції — тут. 

2. Про ланцюжок і алгоритми — тут.

3. Про фасад підвісу «Роздуми про сенс» — тут.