У правилах конкурсу «Срібна мрія» цього року знову з’явився особливий пункт в розділі нагород: «Три найкращі творчі роботи отримають спеціальні призи від Олени Маслової».

Уперше подібна номінація несподівано з’явилася у 2020 році, бо як і завжди було багато гарних, але технічно надскладних ескізів, про які хотілося нагадати і якось відзначити:

«…Розглядаючи конкурсні ескізи знову і знову, погоджуючи думку журі з думкою виробництва та остаточно затверджуючи модуль для голосування, я з сумом зазначала, що з різних, в основному - технічних, причин за конкурсними межами можуть залишатися гарні малюнки та цікаві теми. Так виникла ідея створити нову номінацію. Ювелірність не завжди повинна розкриватися в серії або у великій колекції, у металі та камінні. Іноді ескіз і текст гарні самі по собі, як прекрасний зразок творчості…»

У 2021 році ця номінація теж була. А потім на два роки вона випала з пам’яті, бо головна місія була тихо втримати вогник мрій, не дати йому згаснути під час війни. Конкурси стали значно меншими, та й увагу ми до них не дуже привертали. Що ж змінилося цього року, спитаєте ви? Чому номінацію я повернула тоді, коли з усіх екранів обіцяли штурм Харкова?  Та просто задовбалася відкладати усе «на потім»! Якщо для більшої кількості срібних номінацій дійсно потрібні наразі дива неймовірні, на які ресурсу немає, то що може завадити мені створити звичайне диво? 

І от я вже великим задоволенням ще раз переглядаю усі творчі роботи. Перечитала, передивилася, обговорила з командою і врешті решт прийняла рішення. Як і обіцяла за планом — три відзнаки, цього року це купони на 1200 грн, які можна використати у розділі «В наявності» або «Під замовлення». Вітаю переможниць! 

 Ескіз каблучки «Назавжди»,  Злата Олександрівна (Red Wolf)              

«…Колись давно я писала, що для мене творчість — діалог із вічністю, щось, що залишиться тут, коли не стане мене, і в чому я звучатиму через багато років. Ця нитка безперервної розмови з безоднею потроху простяглася і на інші частини мого життя: ось бабусина брошка-сніжинка. Спочатку просто блискітка зі скриньки, потім — відреставрований вінтаж. Колись, через багато років, і моя скринька стане для когось спочатку блискітками, потім модним вінтажем, і одного дня — спадщиною. Срібло старіє красиво. Тож, мабуть, довірити мрію йому — теж бесіда з вічністю, що зяє за спиною…»

 Ескіз сережок «Ой, у лузі…», Світлана Василівна (Morrigan_sv) 

«…Калину я любила завжди, вона прекрасна будь-якої пори року. І в цвітінні, і обвішана стиглими гронами ягід. З початку війни калина стала символом нашої стійкості і незламності. Вона скрізь, і в піснях, зображення зустрічала її навіть у логотипах військових підрозділів.

Перший ролик, який мені запам'ятався дуже яскраво – це Андрій Хлівнюк, який співає "Ой у лузі червона калина" перед Софією у Києві.

І в будинку, куди нам довелося переїхати, величезний гарний кущ калини росте просто під вікном. Я щоранку милуюсь нею, і прошу всесвіт про мир для моєї країни та моїх людей»

 Ескіз браслету «Бабусині квадрати» Анастасія Вікторівна (Anastasiya) 

Хоча спочатку планувала обирати тільки ті ескізи, які не потрапили в модуль голосування, третього кандидата на номінацію з-під носу увела всепроникаюча рука долі. А плетіння гачком так закохало в себе команду, що ми вирішили зробити рокіровку. 

«Чому саме "Бабусин квадрат" ? Бо для мене цей мотив дуже яскраво відображає стан, в якому живу з лютого 22: крок по кроку роби те, що робиш, аби згодом отримати результат. Просто живи. Просто роби. Не складаючи руки. Навіть коли не знаєш нащо то все. Навіть коли не можеш уявити, куди тебе приведе дорога. Навіть коли здається, що цей малий крок не здужаєш, і покинеш все сплутаним клубком серед бурхливого виру життя...

Так само і квадрати: в'яжи собі, медитуй, а потім, коли назбираєш достаньо, просто візьми нитку, зший, і побачиш, як малі квадрати склалися в щось велике. Якась така в'язана філософія. Але вона чудово тримає підтікаючий дах і рипучі нерви.»

Хочу ще раз подякувати усім фантастичним людям, які знайшли час та натхнення для ловитви своєї мрії.

А ми разом з вами продовжуємо рухатися далі, вперед і вгору. Крок за кроком, мрія за мрією... 

З любов’ю, Олена Маслова