Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Покотилося…

Кругла тема в Орінго не припиняється, та воно й не дивно: і логотип в нас круглий, і гарних каблучок маємо чимало, і котиться життя так швидко, що квадратним бути не може точно. Але хоча й усе стрімко котиться далі, не завадить трохи пригальмувати та роздивитися уважніше, що всередині колеса і на чому воно тримається.

Інколи там бувають справжні шекспірівські драми та комедії. 

85798c5a8a5bc89fc7245b7b25afe6a7.md.jpg

Замислилася: чому в одних випадках можу довго доводити до шаленства майстрів і себе, тільки щоб отримати бездоганну (на мій смак) модель прикраси, а в інших — знизую плечима та кажу «ну й нехай» на модель, яку б треба було зробити якось інакше? 

Чи завжди найкраще є ворогом для просто гарного?

Де межа між прагненням до досконалості та прийняттям того, що вже маєш?

І немає на ці вимотуючі душу питання універсальної відповіді, хіба що підказка: коли постійно подумки повертаюся до певної точки вибору, треба уважно роздивитися усе, подумати… і зробити так, як насправді хочеться.

Пам’ятаєте, друзі, як колись склалася колекція «Чарівні міста України»?

В нас з 2019 року була каблучка «Держпром», яка за моїм смаком викроїлася з срібномрійного ескізу про Харків, а потім до неї додалася каблучка «Одеса. Оперний», яку зробили повністю за конкурсним ескізом. І ось коли я дивилася на ці дві срібні точки на карті країни, я захотіла зробити Київський вокзал, бо завжди відчувала всередині нього потужну силу переміщення у часі та просторі.  

d4d51f21e18dc288323ec17c251f9f2e.md.jpg

Саме через ті дві перші точки була прокладена лінія задуму колекції, своєрідний маршрут подорожі від Києва до Луцька, план аж на два роки… І цей план вдалося повністю виконати у прифронтовому Харкові. 

Колекція ця мною чесно вистраждана і виплекана, і я нею щиро пишаюся, не зважаючи на різні коментарі містян, незгодних з творчим волевиявленням. Обожнювала, пишалася, але весь час пам’ятала про Одесу, яку намалювала не я. Одна з двадцяти п’яти – це ж ніби зовсім небагато…

Та хіба ж може щось бути досконалим на 96%? Ні, принаймні в моїх очах. 

І ось у вересні нарешті каблучки зібралися в мене на столі, усі причетні до цього дива тільки-но витерли піт з чола та з полегшенням видихнули, аж раптом щось у всесвіті дзенькнуло і вирішило: «Саме тепер час зробити нову Одесу»

d2de9f4faf0be1d15ae7e2a2dc9704d4.md.jpg

Коли закінчиться війна і прийде час мемуарів, зможу розповісти, чого наразі варта кожна модель. Давно минули ті часи, коли в нас було мінімум чотири ювеліра-модельєра, які створювали 250 нових моделей на рік, тепер кожна нова робота з’являється внаслідок ретельного відбору й щасливого збігу обставин. Мій блокнот з ескізами вже навіть не плаче за матеріалізацією ідей, він тихо стогне…

І тут посуваються кудись заплановані з весни прикраси, щоб зробити каблучку, місце якої вже зайняте в колекції. Каблучку «Одеса. Оперний» і так люблять та замовляють, тому мій шалений ентузіазм на виробництві ніхто не поділяв… Аж поки у жовтні не почався шкандаль в нелюбимій мною мережі Х.

Нагадаю: там викопали архівну роботу кацапського синьоголового дизайнера, логотип у формі каблучки з одеським оперним театром і дуже брудно сварилися, як це прийнято в тій клятій Х. На той момент в нас вже була наполовину готова модель нової каблучки, тому залишилося тільки подякувати всесвіту, інтуїції та перфекціонізму. Впевнена, що бажання з гарного зробити найкраще в цьому випадку врятувало особливу для мене колекцію срібних телепортів. 

Отже, попереду ще одна кругла прем’єра і цікаві історії про місто та людей. А на того, хто в коментарях першим вгадає споруду-головного героя з нової каблучки, чекатиме дуже приємний сюрприз. 

Спробуєте вгадати? Один автор – один коментар, тренуємо інтуїцію до публікації каблучки на сайті. подарочное кольцо

О.М.любовь

dora2014
Пнд, 09/12/2024 - 11:30

Можливо одеський головпоштамт на Садовій, що тепер закрито? В Одесі - багато гарних місць, чудова архітектура, є з чого обирати. Але найбільше там мені подобається ... море ( і морський порт).
Димдим
Пнд, 09/12/2024 - 12:04

Можливо Дім з атлантами
Maryna
Пнд, 09/12/2024 - 13:15

мені ці огляди коден раз болять, бо чомусь чарівні міста то є виключно міста з адміністративного поділу. Я не заперечую що будь-яка колекція це "я митець і я так бачу". Але чи не є це все заради людей? Я зараз на колесах і живу то там то там. Але ж і в Канаді, і в Ізраїлі, і в Німеччині знаєте кого я невпинно притягую кожного разу дивним чином обставин? Своїх земляків, криворіжців. І їх так багато! І дуже мені прикро, що обминули згадкою 600 тис людей що нині живуть в мерзнучому місті, що працюють, воюють, вмирають заради країни. Наш добрбат Кривбасс був один із перших, хто пішов на захист країни у 2014, багато моїх друзів і знакоймих пройшли, а хтось не пройшов Іловайське пекло... А ще є декілька мільйонів, що колись там народилися, жили, навчалися.. Бо хз чому чарівність зележить від логістики, бо колись хтось вирішив, що так кордони внутрішні буду вдобніші.. Знаю, що творчість така річ, що насильно гарно не вийде. Але не можу не сказати, що дуже воно мені ото жаль..
ВикторияВ
Пнд, 09/12/2024 - 14:04

Заздалегідь перепрошую, якщо когось ображу своім коментарем. Так, мені відгукнулось те що написала Maryna... Так багато маленьких і не дуже міст та містечок, які залишились лише у спогадах, чи зруйновані частково. Боляче. Можливо з часом каблучки будь-якого міста буду бачити як символ відбудови, зберігання спадщини? Сподіваюсь що так. Стосовно Одеси. Не сприймаю Оперний, Потемкінські Сходи, навіть Дюка як дорогий для мене символ. Це так, наче коли дізнаються що я одеситка, кажуть "а ну пошути шо-небудь". Скоріш туристичний мерч для мене. Археологічний музей з Лаокооном гарний був би, як на мене. І філармонія. Будинок з атлантами, кіностудія.Але воно не дуже впізнавано. Що знакове- це маяк. Можливо тому що у родині були моряки? І багато знайомих пов'язані з очікуванням з рейсу. Слідкуванням де саме знаходиться корабель. Та й сам по собі маяк як символ гарний. Дає напрямок, надію встояти та досягти безпеки. Написала і зрозуміла що саме маяк скоріш за все змогла б придбати та носити. Навіть на ланцюжку, якщо не зможу каблучкою на руці
celenitty
Пнд, 09/12/2024 - 15:23

Не бувала в Одесі. Дуже про це мрію. Море взагалі часто сниться. Про споруди... навіть не знаю. Там усе гарне . Подумала ..а може ринок Привоз.
Julia777
Пнд, 09/12/2024 - 16:07

В Одесі не була, але сподіваюсь колись побачити її. Впевнена, що нова каблучка буде прекрасною. Взагалі прикрас, присвячених містам чи областям, багато не буває, тому я б була рада побачити ще одну одну каблучку, присвячену Києву, з зображенням чогось впізнаваного і стабільного, відомого всім (Софії Київської, Михайлівського собору, Золотих Воріт, монументу Незалежності України тощо).
Оринго
Пнд, 09/12/2024 - 16:19

Так, пані Марино, насильно не вийде. Хоча ставлення до мистців у нашому суспільстві таке, що можна й нагнути, і ногою пнути. Інколи взагалі шкодую, що досі намагаюся щось комусь пояснювати і спілкуватися, бо усі оті "хз", "блін" та інші сучасні лінгвістичні моменти — постійний фон цього "щирого" спілкування, принаймні у соцмережах.
Але коли я бачу подібне тут на сайті, де ніби й чужих немає, мені це крає серце. 

 
galina_К
Пнд, 09/12/2024 - 16:46

Була в Одесі багато разів. Нажаль, більше похапцем та в відрядженнях. Бачила майже все з того, що згадували вишче, аже жоден з цих символів не відгукнуався з моїм власним відчуттям того міста. Хіба що море. Для мене Одеса це все ж таки море в першу чергу. Порт, який побачила колись дуже багато років тому, набережна та сині або свинцеві хвилі. Кожного разу в відряджені намагалась хоча б пізно ввечері але дістатись до моря та послухати плескіт хвиль. Театр, на мою думку, споруда яка найбільше відповідає умові кільцегінечності. Тому ну дуууууууже цікаво, що ж було обрано натомість :)
galina_К
Пнд, 09/12/2024 - 17:03

Дивлячись назад бачу, що, виявляється, багато подоржувала раніше. Останнім часом більше по роботі але все одно завжди знаходили час побродити по місту, навіть якщо робота закінчувалась пізно ввечері. Пам'ятаю Рівне взимку, старі церкви Чернігова, нічний Львів, Дніпро, Чернівці, кругленьку та смачненьку Полтаву, що прихистила тоді в 22-му, Київ... Дуже не люблю там саме вокзал. Бо зазвичай окрім того вокзалу нічого і не встигала побачити. Звісно, маю в Києві своє власне "місце сили" де завджи зупиняюсь хоч на п'ять хвилин перед потягом додому, але це далеко від вокзалу :) Ми всі різні. Різне наше бачення та сприйняття світу. Не може всім подобатись одне й те ж саме. І це дуже класно насправді! І це звсім не привід сваритись та ображатись. Можливо, колись срібну візитівку отримають всі наші українські міста. Щиро сподіваюсь на це. Бо це було б..... ну дуже круто! :) Дуже мрію колись побачити каблучку з замком Каменець Подольска. Хоча Держпрому у мене на руці немає - я часто до нього ходжу в вихідні.
Maryna
Пнд, 09/12/2024 - 17:52

хз використовую, бо дуже вдало сіло на скорочення «хто зна», там так і є хз чому. Я надто багато років з Орінго щоб навіть у скороченні, ба навіть подумки сказати щось негарне у Вашу сторону..