У всіх кінцях світу час тече однаково - ночі змінюються днями, а молодики - повнями. Однак майже в кожному кінці світу люди вимірюють час по-різному - і часом досить екзотичними способами.

Зима для української ювелірної спільноти — не лише час для святкових консультацій чи підбивання підсумків. А й заїзд на чергове коло спіралі під назвою «День українського ювелірного мистецтва».

Скільки б людина не читала й не цікавилася світом, завжди невідомого залишається в мільйони разів більше, аніж знаного. 

Підсумки — це завжди цікаво. Особливо для тих, хто їх підбиває. 

Цю блискучу кульку повісимо сюди, а цю трохи вище, ще гірлянда і трохи мішури… Здавалось би, що може піти не так у цьому передсвятковому сценарії? Навіть кіт мружить очі від миготливих вогників і вдає, ніби не намагатиметься підкорити цей колючий Монблан.

... сподіваємося, окрім випробувань, ми згадуватимемо його ще й чимось світлим та важливим. А чим саме — хочемо спитати у вас!

Існує легенда, що «Щедрик» Микола Леонтович створив як домашнє завдання для свого вчителя, відомого теоретика музики Болеслава Яворського. Можливо, це лише красива історія... Розповідаємо сьогодні про те, як «Щедрик» став символом боротьби українців за власну культуру та ознакою того, що перемогу здобувають не лише на полі бою.

Найдовша ніч у році в багатьох культурах встигла обрости ритуалами, повір'ями і міфічними істотами. Деякі з них нам відомі, наприклад, Санта-Клаус, який перекочував на кілька днів пізніше і став символом Різдва, або Йольський кіт, який любить «відвідувати» ледарів. А як щодо... цапа?

Сьогодні найдовша ніч року, Зимове сонцестояння, — мало світла й дуже багато темряви. І поки ми з вами тут, у найнижчій точці, хочу розповісти про срібну мрію, яка народилася у вирі війни.   

В чергу, в чергу! Ось і прийшли до нас ті дивні передсвяткові часи, коли події та урочистості ніби злипаються в один величезний ком (хотілося б сказати – сніговий, але сніг до нас поки що не квапиться).