"...у величезний кінгівський всесвіт хоча б одного разу в житті заглядав кожен і в культурному коді кожного нашого сучасника (у будь-якій з півтори сотні країн, де читали ці книги або дивилися фільми) є щось від Кінга. Його дивовижне почуття світла і тіні, добра і зла, справедливості та підлості, всіх цих протилежностей, з яких сплітається загальне полотно життя, відкриває читачеві доступ до безлічі людських виборів.

І хоча Стівена Кінга охрестили «королем жахів», у його книгах жахливого набагато менше, ніж у нинішніх новинах. А от великі та маленькі пророцтва, які є під кожною обкладинкою, переконують мене у наявності спеціальної перепустки у мільярди світів у потаємній кишені королівської мантії. Тож для мене він — Король передбачень".

Так про Стівена Кінга розповідала Олена Маслова. Здавалося б, сучасний світ і так нагадує щось, що вийшло з-під пера Короля жахів, тож навіщо залякувати себе ще більше, звертаючись до його книжок? Але Кінг не тільки підтримує Україну, а й вміє створювати страшні казки з парадоксально обнадійливим фіналом. Отож ми прочинили двері у темну-темну кімнату і побачили всередині світло...

Подивитися, як проходила сесія, почитати есе та помилуватися ескізами можна на форумі.
 
Детальніше про прикраси читайте в есе "Вікно у світ", "Казковий годинник Короля Кінга".