Подумала, чи не забагато взяла на себе, коли вирішила притулитися до теми української поезії. Але думаю, що ми відкриваємо її для себе через найкращих представників і відкриваємо її в собі ( коли намагаємося висловитись мовою, особливо це стосується російсько- мовних). Це і є пошук ідентичності, відмінності і особливості. Я про це подумала, коли шукала правильне слово для роздумів про несправедливість. Це слово "цвях" або " гвіздок". Багато чого цікавого я дізналася про різницю. Тому вивчення української поезії - це дотик до української душі. І ще подумала про велику працю перекладача, який повинен передати усі ідеї, сентименти і навіть заховані сенси ( натяки). Для тих, хто володіє англійською - додаю переклад на англійську.
Це слово як гвіздок
це слово -як гвіздок,
що стирчить і муляє.
Несправедливість.
Чому брата хвалять більше,ніж мене?
Чому вчителька ставить пʼятірки всім,
крім мене, хоча і каже,
що я дуже розумна.
А потім виявляється,що не тільки я
таке відчуваю.
батьки бідкаються,
бо все йде не так, як хотілося.
Працюють багато, а підвищення
дають родичам начальства.
Роботи багато, грошей малувато,
кажуть, що світ
несправедливий, а що поробиш?
Тому у сусіда машина, а у нас
автобус з двома пересадками...
Прикладів все більше:
Шеф-психопат і нездара,
але хитромудрий у звітах,
продажні політики, що брешуть
і роблять свою справу для себе,
а людям нічого.
А ось всесвітнє лоббі, яке забруднює
землю і контролює ресурси,
що належить всім по праву.
Аж тут у нашу хату лізе бандит і розказує
про історичну несправедливість,
хоча всі розуміють, що він просто
хоче тебе, твою долю, твою мову
підімʼяти під себе, тому що він може.
І ці цвяхи у
твоєму хресті,
вже рвуть твоє тіло до крові,
і твоє серце і душу тримає лиш
слово НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ.
І щось треба з цим робити,
тому що цвяхи
правильно вбиті,
можуть зʼєднати цей світ,
що розвалюється від несправедливості.
This Word is Like a Nail
This word is like a nail
that sticks out and scratches.
Injustice.
Why did they always praise
my brother and not me?
Why did teachers give excellent
marks to everybody but me?
They said I was too smart.
It turned out my parents felt the same.
Things were not going the way they planned.
They worked hard but were never promoted.
Money was scarce, but work was abundant,
they knew the world was not fair,
but what one could do, but surrender.
The world wasn't fair, that's why
some had cars, and others took buses.
Then things were snowballing:
My boss was good for nothing,
but clever enough to take credit...
Sly politicians were shamelessly lying
and pocketing people's money.
The global lobby, controlling resources
and polluting environment, was reporting
about some bogus climatic measures.
Finally, my home was invaded
by the insane neighbour,
delusional or stoned
to believe that he had the
right or historical mission
to seize my property and kick me out.
And these multiple nails
in my burden of the cross
painfully tore my flesh and
clouded my judgement...
And the only word kept me alert:
INJUSTICE.
We need to do something about it and
to hit the nails on the heads, so they
can keep the world's structure stable.
Ну і для ілюстрації можна візуалізувати пін, що може нагадувати про те, що треба не забувати про несправедливість і їй протистояти. Якось виходить, що це теж схоже на стімпанк.
