Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Двадцять четверта сесія Екслібрісу: рідні голоси

Для комментирования войдите или зарегистрируйтесь
240 posts / 0 новых

Сб, 12/08/2023 - 09:11 #32

Ідея зовсім не депресивна. Час - те що , постійно збігає . З часом його швидкість, нажаль, прискорюється . Тому так важливо жити і у моменті surprise

Пт, 01/09/2023 - 18:55 #33

Годинник у стилі Далі - то безпрограшний варіант для прикраси. І дуже влучне уособлення ідеї вірша. Тим більше, що у вірші навіть фігугурують ось цей "текучій" годинник. Тож дуже влучний ескіз. Шкода, що в Орінго немає зовсім крихітних кабошонів, вони б прекрасно вписалися у прикрасу. Або ж бурштинові кульки... але це просто фантазія розігралася.

Вс, 06/08/2023 - 13:55 #34

Ну і ще один віршик ( без ілюстрації).

Сучасна байка про важливість займенників
"Я" - остання буква абетки,
але чомусь вона поводиться так,
ніби вона перша.
Ми любимо і шануємо своє "Я" безкінечно.
Потім зʼявляєшся "Ти" і треба мінятися
місцями, щоби стати "Ми".
Спочатку наші "Я" дуже самовпевнені і 
відверто боряться один з одним так,
що іноді стають "Вони" ( у минулому часі).
"Вони"можуть стати "Нами", якщо поступляться
 своїми місцями хоч трохи.
Найкращий варіант - коли наші "Я" органічно
переплетені у квітчастий вінок, де всі "его"
дружні і відкриті для нормальних стосунків.
"Він" і "Вона" щасливо одружені,
"Вони" - хороші друзі, "Ми" - прекрасна сімʼя.
Коли світ вигадував займенники,
він мав задум використати їх у
великій стратегічній грі. 
Якщо ви думаєте, що це гра
про перемоги і програші,
ви не праві.
Це пошук свого місця і розуміння
того, чи "Я" краще, ніж "Ми",
і навпаки.
Робимо висновки: живіть з розумом,
знайте своє місце і не заважайте іншим
протиснутися у ваше життя.

Пнд, 07/08/2023 - 13:19 #35

     Якщо дозволите, до теми  "Займенники" додам тему "Повна механічна енергія". Знання законів природи важливе.

Потенційна енергія "Ти",
Кінетична енергія "Я".
Коли падаєш ти з висоти,
Стає швидшою моя хода.

А коли вже не вистачить сил,
І не зможу ні кроку вперед,
То надійна міць твоїх крил
Нас удвох до зірок вознесе.

Втр, 08/08/2023 - 12:31 #36

Дякую, дуже красиві порівняння surprise.

Вс, 06/08/2023 - 14:54 #37

Подумала, чи не забагато взяла на себе, коли вирішила притулитися до теми української поезії. Але думаю, що ми відкриваємо її для себе через найкращих представників і відкриваємо її в собі ( коли намагаємося висловитись мовою, особливо це стосується російсько- мовних). Це і є пошук ідентичності, відмінності і особливості. Я про це подумала, коли шукала правильне слово для роздумів про несправедливість. Це слово "цвях" або " гвіздок". Багато чого цікавого я дізналася про різницю. Тому вивчення української поезії - це дотик до української душі. І ще подумала про велику працю перекладача, який повинен передати усі ідеї, сентименти і навіть заховані сенси ( натяки). Для тих, хто володіє англійською - додаю переклад на англійську. 
Це слово як гвіздок
це слово -як гвіздок,
що стирчить і муляє.
Несправедливість.
Чому брата хвалять більше,ніж мене?
Чому вчителька ставить  пʼятірки всім,
крім мене, хоча і каже,
що я дуже розумна.
А потім виявляється,що не тільки я
таке відчуваю.
батьки бідкаються,
бо все йде не так, як хотілося.
Працюють багато, а підвищення
дають родичам начальства.
Роботи багато, грошей малувато,
кажуть, що світ 
несправедливий, а що поробиш?
Тому у сусіда машина, а у нас
автобус з двома пересадками...
Прикладів все більше:
Шеф-психопат і нездара,
але хитромудрий у звітах,
продажні політики, що брешуть
і роблять свою справу для себе,
а людям нічого.
А ось всесвітнє лоббі, яке забруднює
землю і контролює ресурси,
що належить всім по праву.
 Аж тут у  нашу хату лізе бандит і розказує
про історичну несправедливість,
хоча всі розуміють, що він просто
хоче тебе, твою долю, твою мову
підімʼяти під себе, тому що він може.
І ці цвяхи у 
твоєму хресті,
вже рвуть твоє тіло до крові,
і твоє серце і душу тримає лиш
слово НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ.
І щось треба з цим робити,
тому що цвяхи
правильно вбиті, 
можуть зʼєднати цей світ,
що розвалюється від несправедливості.

This Word is Like a Nail
This word is like a nail
that sticks out and scratches.
Injustice.
Why did they always praise
 my brother and not me?
Why did  teachers give excellent
marks to everybody but me?
They said I was too smart.
It turned out  my parents felt the same.
Things were not going the way they planned.
They worked hard but were never promoted.
Money was scarce, but work was abundant,
they knew the world was not fair,
but what one could do, but surrender.
The world wasn't fair, that's why
some had cars, and others took buses.
Then things were snowballing:
My boss was good for nothing,
but clever enough to take credit...
Sly politicians were shamelessly lying
and pocketing people's money.
The global lobby, controlling resources
and polluting environment, was reporting
about some bogus climatic measures.
Finally, my home was invaded
by the insane  neighbour,
delusional or stoned
to believe that he had the
right or historical mission
to seize my property and kick me out.
And these multiple nails
in my burden of the cross
painfully tore my flesh and
clouded my judgement...
And the only word kept me alert:
INJUSTICE.
We need to do something about it and
to hit the nails on the heads, so they
can keep the world's structure stable.

Ну і для ілюстрації можна візуалізувати пін, що може нагадувати про те, що треба не забувати про несправедливість і їй протистояти. Якось виходить, що це теж схоже на стімпанк.

b09fe8d7ea4ca2ffe95d9834719e57aa.md.jpg

Сб, 12/08/2023 - 09:13 #38

Цікаво. Ручки так і чешуться, взяти віртуальний молоток і  позабивати гвіздки angry

Сб, 12/08/2023 - 17:03 #39

frownfrown

Сб, 19/08/2023 - 12:56 #40

А мені нагадало картину (дівчина у профіль, у холі школи ім.Ріпина у Харкові), створену забитими гвіздками (десь більше, десь менше). Бентежить, що такий пін, мабуть чіплятиметься, але виглядає дуже цікаво, та й сама ідея мені до душі.

Вс, 06/08/2023 - 18:36 #41

Про поезiю.
                    
Менi не треба ваше визнання. 
Я хочу, щоб у будь-яку годину
Цю книжечку вiдкрили навмання,
Пробiгли вiрш i: "Боже, я ж - Людина!"       
                             
Поетiв - море. Кращi є i гiршi. 
З них кожен сам собi й життю радiє.
Поет - не тiльки той, хто пише вiршi,
А той, хто любить їх i розумiє.                  
                             

Поезія не має еталону.   
Це спів душі, свій храм, своя дзвіниця.
Хоча поетів різних є мільйони,
Але близьких по духу - одиниці! 

Це вірші Віталія Іващенка, який пішов у вічність наприкінці липня 2023 року. Віталій Іващенко - науковець, поет, театральний діяч. Заслужений працівник культури, і просто мудра, щедра душею людина. Одна із поетичних збірок називається "Зернятка", і нагадує притчи Омара Хайама. Але він був своїм, українським філософом і поетом, який був російськомовним, а потім україномовним співцем України ( на його слова створено більше 30 пісень). І хоча він пішов від нас, але його поезії будуть жити і давати людям можливість памʼятати ще одного Поета української землі.