Вітаю.
Хотіла нашвидкоруч поговорити про книжку, яку можу назвати однією з тих, що запам’яталась, справила враження та посіла важливе місце у списку улюблених. Для мене цей роман став одним з тих, який можна перечитувати безліч разів, з плином життя. І щоразу знаходити для себе щось нове і дуже іронічне.
Спочатку був фільм 2013 року «Піна днів», знята Мішелем Годні з чарівною Одрі Тоту в головній жіночій ролі. Дивакуватий, як бульки шампанського, він вразив та сподобався. Вже після фільму прочитала роман Бориса Віана «Шумовиння днів». І він справив не гірше враження, ніж фільм
Чому саме цей роман? Бо він, незважаючи на усю свою сюрреалістичність, дуже про життя. Якщо прибрати дивакуваті речі, то виходить банальна та проста історія. Однак мені подобається як автор майстерно «нафарширував» роман символізмами та іронією. Навіть самоіронією. Ознайомившись з біографією Бориса Віана, усвідомлюєш, що сюжет роману це і є його життя, поверхнево прикрите тонкою вуаллю чудернацьких, місцями химерних, прийомів і несподіванок.
За мотивами роману, хочу запропонувати ідею сережок «Німфея». На честь дивної хвороби Хлої, головної героїні роману.
Шумовиння днів складає наше життя. Ось вони, ці бульбашки, живі та кольорові. А наступної миті - бах! І все вже було. Життя - вона таке прекрасне, тож треба насолоджуватися кожною доброю миттю. А усе лихе – також проживати, кажуть це для досвіду потрібно
