Чудова традиція відзначати чесноти та виказувати повагу імениннику надає святу особливої щирості та близькості. Проте вона актуальна не тільки для тих, хто відмічає плин років тут і зараз, а й для постатей з минулого. Особливо якщо мова про людину, чиї здобутки відлунюють в серцях й думках вже кількох поколінь поспіль.

Ось і настав цей тиждень! Гарантовано встигаємо виконати та відправити до нового року лише ті замовлення, які потраплять на виробництво до 5 грудня (включно).

Що може краще свідчити про популярність автора, ніж кількість його видань і перевидань? Хоча нас із вами від Григорія Сковороди відділяє понад 250 років, численні перевидання його творів досить красномовно заявляють: Сковорода – не просто персонаж підручника з літератури, а живий, цікавий і актуальний автор.

Мені важко іноді зрозуміти, чому думки Сковороди не так часто досліджують і транслюють, як вони цього варті. Можливо, це просто не продукт масового ужитку і кожна людина може винайти свого Сковороду самостійно і у той час, коли серце й розум відкриті до зустрічі?

Ой, як швидко промайнув наш перший мрійливий тиждень! От щойно ми милувалися новенькими прикрасами, а ті – сором’язливо-радісно грілися у променях нашої уваги. І от щастя розсипалося сяйливими іскорками, розлетілося у всі сторони, на мить зігріло серця і…

... назустріч тим, хто допоміг їм здійснитися! Прем'єри усіх прикрас з колекції "Срібна Мрія – 2025", створених за ескізами, що обиралися народним голосуванням, вже відбулися, тож не відкладатимемо розіграш надовго. 

Яким може вирости наш внутрішній ліс, якщо сумлінно доглядати за його молодими пагонами?

Оновлення кам’яного довідника до прем’єри сережок «Лісова царівна» — ніжні кабошончики, що змінюють зовнішність прикраси та закохують в себе.

Як ви почуваєтеся на природі? В лісі чи в горах, на березі моря, в квітнику при трояндах чи навіть просто в раптовому пориві вітру… Правда ж, у цьому є щось давнє? Немов будь-яка жінка, відступивши від урбану, повертається до власної первісної мови. До того способу існування, де не треба пояснювати, ким ти є, бо це вже вписано в твою ходу, у спосіб, яким ти торкаєшся повітря...

Прикро, але чомусь гоблінів заведено боятись чи хоча б обходити десятою дорогою місця, де вони мешкають. Проте наукових підтверджень існування гоблінів досі нема, на відміну від чисельних, нічим не підкріплених історій про зустріч з неповороткими створіннями, що блукають печерами й не відважуються виходити назовні вдень.