Як потрапити у місто, яке поки що фізично недосяжне? Якщо ви любите читати, то вже знаєте відповідь на це питання. Отож сьогодні подорожуємо літературним Кримом…

Прапор кримських татар, корінних жителів Криму, дуже красивий: яскраво-блакитне полотнище, а на ньому - загадковий знак золотого кольору. Що це: буква чи руна? Не те й не інше - це тамга, древній родовий татарський герб і в якомусь сенсі родич нашого тризуба.

Хто не чув про бахчисарайський Фонтан, що крапля за краплею точить сльози вже не перше століття? Оповитий легендами, він приховує сумну історію кохання. Але чию саме – крізь мутне скло часу важко розгледіти.

Коли мапу України символічно зображають у вигляді вишитих клаптиків, наповнених традиційними візерунками залежно від області, на території Кримського півострову часто можна розгледіти дивні квіти в унікальній палітрі, що не перегукується з іншими регіонами.

Далеко не кожне місце може похвалитися такою бурхливою і багатою історією, як у Криму. Крим бачив і греків, і скіфів, і персів, і римлян, і татар, і навіть готів; деколи на півострові жило до десятка різних народів, звичаї та мови змішувалися найхимернішим чином, а бурхливих подій було стільки, що вистачило б на весь античний світ, ще й на Середні віки б трохи залишилося.

Мої спогади про Крим щемкі та ніжні. З кожним роком наприкінці літа в серці починає шуміти море, а у перший тиждень вересня так взагалі пробиває до сліз — до моря додається жива музика, на яку підсадив мене Коктебель. 

Що це злітає до наших долонь? Перший жовтий лист, перший день вересня… Літо втекло кудись за небокрай і повернеться не скоро – тож самий час розфарбовувати осінь в яскраві кольори.

Ми звикли до того, що бульбашка є чимось легким, повітряним і дуже тендітним. Вони лускаються не тільки від чийогось доторку, а навіть вдаряючись одна об одну. Тобто довго мати справу з ними не вийде. Скільки того життя в мильної бульбашки чи в бульок у склянці лимонаду? От тільки це правило не працює з ювелірними пухирцями — для цих крихіток майстри зуміли зупинити час, щоб якомога більше людей могли милуватись ними знову й знову.

На що ми милувалися в серпні, коли сонце, видавалося, здатне плавити срібло своїми променями? В ексклюзивному розділі шурхотіли крила й розпускалися квіти, спалахували яскраво-червоним сердоліки й переливалися усіми кольорами райдуги лабрадори...

Візьміть келих за ніжку, злегка гойдайте за годинниковою стрілкою, трохи збовтуючі вино, щоб воно наповнилося киснем і віддало свої пари у повітря, і глибоко вдихніть аромат вина. Що ви відчули?