Колись давно фонтани були звичним явищем чи не у кожній заможній оселі й виконували практичну роль  — проводили питну воду від зовнішнього джерела до будівлі. Тобто слугували звичайнісіньким водопроводом.

Коли люди навчилися мріяти? Дивне запитання, здавалося б... Хіба людям це не властиво від природи? Зрозуміло, властиво, і саме тому довгий час процес мріяння люди навіть не помічали.

Якщо ви вважали, що з прикрасами до колекції Екслібрис вже все завершено, то ви трішечки помиляєтесь. Минулого року була в нас дублююча сесія за творчістю Стівена Кінга і от саме від неї залишився маленький хвостик, про який і планую зараз вам розповісти. 

Сьогодні замість звичайного есе з задоволенням відповідаю на питання орінговців. 

І жили вони довго та щасливо… Ставимо крапку у казковому тижні й поспішаємо далі – адже «довго та щасливо» у нашій власній історії ніхто за нас не створить!

Як подорослішати, але не втратити віру в казку та дива? Люди творчі геть не переймаються такими питаннями, бо бачать дива усюди й навіть створюють їх власноруч.

Наші світогляди багато в чому залежать від традицій, а традиції формують світогляди. В Орінго існують як дуже давні традиції, наприклад, конкурс «Срібна мрія», так і відносно недавні. Ексклюзивну прикрасу з особливим цільовим призначенням вперше створили та продали у квітні цього року. 

Сьогодні наші вітання, побажання миру та захоплені погляди направлені на головну чарівницю Дому Орінго — Олену Анатоліївну! Жити і дихати вільно! Піднімемо за це келихи із зжиженим сонячним світлом!

Гадаєте, казкарі лише фантазують та переносять свої вигадки на папір? Якби не так. 

Яка ж чарівна казка без магічних каблучок і дорогоцінних корон? Срібло, золото й інші коштовності з'являються практично в кожній казці - не дивно, адже каміння і прикраси несуть у собі яскравий символізм. Ну а ще це просто красиво і додає в атмосферу казковості.